Тi ж, без Пузиря.
Феноген несе чучело. Куртц ного придержує i показує на шию чучела.
Куртц. Модель моя, мiндаль, етi - да!
Лiхтаренко. I у вас мендаль, i у чучала мендаль.
Всi смiються.
Куртц. Ну, етi менья зовсєм не смешивает! У менья мендаль - етi - да, а у чушiло - етi - нєт; у чушiло етi модель.
Лiхтаренко (до Фєногена). Краще здiймiть, бо хазяїн як побачить, то подумає, що Карло Карлович в насмiшку над ним причепив баранчиковi на шию орден.
Всi смiються.
Феноген. I справдi. (Пiшов.)
Куртц. Етi… етi… Лiхтаренкi… Етi… маленькiй мальшiк! Етi - да. Серiозов етi - нєт, розсудов етi - нiкогда, насмєшiвал - етi да! Фi! Паскудство… Етi… етi большой мушiк, етi зубоскаль! (Вийшов.)
Всi смiються i виходять за Куртцом.
ЯВА VIII
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА VII“ на сторінці 1. Приємного читання.