Феноген. При менi багато купця наїхало i цiна пiднялась, тепер, певно, понижчала, бо вже накупились. Пiду подивлюсь овечок. (Вийшов.)
Куртц. Правда. Купса, етi- нєт! А толко я не мошiт торговался: сказаль мушiк руб десят, я, етi, платiл; сказал мушiк, етi, руб двадцать, я, етi, платiл! Зашем торговалса, когда руб двадцать - етi завсєм нiпочом. Етi… етi…
Пузир. Ну, а якби сказав п'ять рублiв?
Куртц. Да! Да! Етi… Етi… да! П'ять не сказаль, етi- нєт, сказаль руб десять, руб двадцать - болше не сказаль. Етi нiпочом. Мушiк, етi плачiл. Я не торговал, етi - нєт, етi - нiкогда!
Пузир. Е, вже як такий купець, то краще не купуй овець!
Куртц. Етi - да! Я не купiл.
Входе Феноген.
Пузир. Пiслязавтрього сам поїду з Феногеном.
Куртц. Сам, етi - да!
Пузир. Нехай проганяють овець. Менi важко сидiть.
Куртц. Етi - да! Волной зовсєм, нє надо сматрил. (Пiшов.)
ЯВА XIV
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА XIII“ на сторінці 2. Приємного читання.