TextBook Золотницький. Ну, а Калинович як спiва?
Пузир. Чув. I цей спiває гарно.
З другої кiмнати чутно "Гетьмани, гетьмани" або iншу, можна и не спiвать, як нема кому.
Золотницький. Оперний голос! Талановитий, розумний, енергiчний молодий чоловiк Калинович! Таких молодих людей мало. Слухай, Терентiй Гаврилович: от жених для твоєї Сонi, пара, якої пошукать по бiлому свiту.
Пузир. Отакої! Голодрабець? У Сонi є жених - Чоботенко, мiлiонер.
Золотницький. Високий до неба, а дурний як треба. Найшов жениха! Вiн же безграмотний баран. Хiба ж Чоботенко до пари Сонi? Бог зна що викладуєш! Чоботенко у твоєї дочки гайдуком повинен служить, а не чоловiком їй бути.
Пузир. Я вас, Петро Петрович, шаную, поважаю, але немало дивуюсь: вискiпали якогось учителишку i носитесь з ним…
Золотницький. Не учителишка, а учитель гiмназiї. Чудак ти, Терентiй Гаврилович, єй-богу, чудак! Ну навiщо тобi багатий зять, коли ти сам багатий? Пора вже тобi шукать того, чого у тебе бракує.
Пузир. Я так i роблю: шукаю, де б бiльше купить землi, бо скiлько б чоловiк її не мав - все бракує.
Золотницький. Добре. Ну, а скажи менi: тобi приятно мать орден? Приятно, кажи, не угинайся!
Пузир. Я й не криюсь. Заслужив - i носю.
Золотницький. Так. Ну, а якби тобi дали один орден з широкою червоною стрiчкою через плече, а збоку звiзда. То це було б ще приятнiще?
Пузир. Ха! Широка, кажете, червона стрiчка i звiзда на боцi - бачив… Не криюсь: ще приятнiще. Що ж з того?
Золотницький. А коли б до всього цього тебе возвели в генерали: ваше превосходительство! Га? Ще було б приятнiще?
Пузир. Я не розумiю, для чого ви все це говорите?
Золотницький. А от для чого. Нi ти, нi твiй Чоботенко нiколи такої честi не добудете: звiзди вам збоку не носить, генералами вам не буть, хоч би ви всi свої добра i маєтки за таку честь вiддали, а Калинович…
Пузир. Буде генералом, з звiздою? Ха-ха-ха! О, бодай вас.
Золотницький. Та ти, брат, не смiйся! Ви з Чоботенком зостанетесь навiки чабанами та буряковими генералами, а Калинович може бути професором, директором гiмназiї, от i ти, i твiй Чоботенко будете говорить йому - "ваше превосходительство".
Пузир. Чи буде вiн генералом, чи нi - я не знаю; а чим вiн є - я бачу" i дочки своєї за нього не вiддам!
Входе Соня i Калинович.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА IХ“ на сторінці 4. Приємного читання.