TextBook Феноген (цiлує Пузиря в руку). Господь воздасть вам сторицею. От щасливий день - дають i дають!.. (Вийшов.)
Золотницький. От це по-хазяйськи.
Пузир. Ет, баловство!
Золотницький. Всього, брат, з собою не забереш… Так, кажеш, двадцять двi тисячi кiп пшеницi? Добрий урожай! А я ще не знаю, скiлько у мене. Хотiлось би подивитись твої копи!
Пузир. Поїдемо подивимось! Тут i верстви немає.
Золотницький. Поїдемо!
Пузир. Чудесно! Перед вашим приїздом я сам хотiв їхать.
Золотницький. О, а це що? Халат? I який розкiшний - диво! Певно, дочка примусила справить?
Пузир. Простiсенько купив сам.
Золотницький (розглядає). Та воно й видко, що сам: Софiя Терентьевна овець та бурякiв на халат би не посадила.
Пузир. А що, хiба вам не до вподоби?
Золотницький. Як можна, чудово! Вiвцi i буряки - символи хазяйства! Оригiнальний смак! Хоч на виставкуi Може б, ти менi продав цей халат?
Пузир. Купiть.
Золотницький. Невже продаси?
Пузир. Чого ж, все продається.
Золотницький. Скiлько?
Пузир. Сто.
Золотницький. А багато заробиш?
Пузир. По-хазяйськи.
Золотницький. Ну (б'є руку Пузиря), халат мiй. Феноген!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА IХ“ на сторінці 2. Приємного читання.