TextBook Павлина. Скiлько ваша ласка?
Пузир. Що там ласка! Чого доброго я помилюся i дам за нього бiльше, нiж ти сама хочеш. Кажи свою цiну за товар.
Павлина. Оцiнуйте самi… Феногенушка, ну, як по-вашому: ви свiт бачили, людей знаєте - оцiнуйте по совiстi.
Феноген (розглядав нiби мiркує). Що ж, сто карбованцiв.
Пузир. Тю!
Феноген. Чого ж тю?
Пузир. Купуй собi!
Феноген. Та, побий мене бог, при всiй своїй бiдностi дав би п'ятдесят рублiв.
Пузир. Ну то давай.
Феноген. Одно, що менi не до лиця, а друге - я буду у княжеськiм халатi, а ви в такiм, що сором i в руки взять, - не приходиться.
Пузир. То нiчого! Нарядишся, як пава, i будеш мене смiшить! Ха-ха! А люде пiзнають, де Феноген, а де хазяїн, хоч би я й рогожу надiв.
Феноген. Та хто його знає! А скiлько ж, справдi, ви, Павлино, хочете? Кажiть свою цiну.
Павлина. Тiлько для нашого благодiтеля можу вiддать за п'ятдесят!
Феноген. Все одно що дурно!
Пузир. А скiлько ти йому дала факторського?
Феноген. Заслужив… Спасибi… (Iде до дверей.)
Пузир. Ну, вернись! Що ти, жартiв не вмiєш розумiть?
Феноген. Я по совiстi кажу, а ви - фактор!
Пузир. Ну, ну! Беру вже халат, зроблю тобi приятнiсть! На! (Дає Павлинi грошi.) Переплатив карбованцiв десять. Ну що ж, переплатив - переплатив, це вже тобi на бiднiсть!
Павлина. Та цей халат коштує бiльше двохсот карбованцiв. Менi його Петро Тимофiєвич заказали, та тепер їм не до халата: вчора їх посадили в острог.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА III“ на сторінці 2. Приємного читання.