TextBook Що скаже великий брат своєму великому братові? Що він сказав?
Панас щиро обняв Миколу, притис до своїх грудей і сказав:
— Миколо! Держи хвоста бубликом! І все!
ІІЛ. В. Собінов був у Харкові на гастролях. Співав Ленського по-українському.
Я зайшов до нього за куліси привітати його… Він мені сказав:
— Мне по-украински гораздо легче петь, чем по-русски! И по-итальянски труднее!
Це було, мабуть, в 1915–1916 році… Він уже був старенький, але співав, як бог! Подарував він мені тоді ноти арії Ленського з написом і (здається, не запевняю!) написав присвяту поукраїнському. Все пропало! Все війна клята знищила!
IIIБув колись (1926 р.) на гастролях у Харкові грузинський театр Коте Марджанішвілі. Чудесний театр.
І був у тому театрі замічательний артист Чхеїдзе.
Харків'яни дуже полюбили театр, а ми, письменники, буквально не вилазили з нього.
Щодня після вистави вечеряли з артистами в «Краснім»…
Не пам'ятаю, в якій п'єсі Чхеїдзе по ходу п'єси говорив шепотом…
Але цей шепіт буквально розлягався в залі громом. Вечерявши, я запитав Марджанішвілі:
— Як ви так могли зробити, що шепіт — грім?
Поруч сидить Чхеїдзе… Красавець мужчина і лагідний, скромний, тихий…
Що сказав Марджанішвілі?
— Пускай не сделает! Убью!
І поцілував Чхеїдзе…
IVЦе, мабуть, 1908–1909 рік.
Театр Соловцова…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ…» ЩОДЕННИКОВІ ЗАПИСИ“ на сторінці 32. Приємного читання.