TextBook 2 серпня, 52. Помер Михайло Харлампович Пилипенко, заслужений артист УРСР…
Це — офіціально.
Для нас, для моєї родини, — це Миша Пилипенко, замічательний артист, чесний, скромний, хороший, лагідний Пилипенко, що приніс себе в театр, свою до театру любов, душу й серце.
Селянин, — в кращому розумінні цього слова, — він прийшов у наше мистецтво сам як стій, як він є…
І яскравий йому бог дав талант! Отакий, як народ, — як сонце, як вітер, як тіні від верб, як шарудіння очерету від вітру…
І з сонця, і з вітру, і з очерету завжди витикалося усміхнене обличчя Михайла Пилипенка…
І завжди ми сміялися, і завжди ми радувалися…
І може, іноді стискувалося наше серце, що талант Пилипенків, яскравий і самобутній, ніби іноді застигав, тупцювався на місці…
Але не він в цьому винний.
Скромний, лагідний, сумирний і тихий, він робив те, що від нього вимагалося.
А вимоги були половинчасті, а використати його, як на те він мав усі дані, не спромоглися…
А якого було у Миші Пилипенка сміху — здорового, веселого, забористого й задеричастого…
Вічна йому пам'ять.
Мене особисто опечалила смерть Миші (а він для мене — Миша!) через те, що своїм талантом він дуже був споріднений з моїми роботами, з моїми спробами звеселити людину…
Він багацько читав те, що я понаписував… Спасибі йому за це!
М. X. Пилипенко — багата була натура, творча була натура, невсипуща й невгомонна! Приклад?
Якось прийшов він до мене, подивився і сказав: «Добре!»
За кілька день, бачу, перед моїм балконом посаджено три дерева: два каштани й явір…
М. X. Пилипенко, виявляється, рановранці прийшов, сам викопав три ями і сам посадив три дерева. Причім він сам, на своїх плечах приніс ті дерева й посадив…
І досі ті дерева ростуть.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ…» ЩОДЕННИКОВІ ЗАПИСИ“ на сторінці 35. Приємного читання.