Розділ «З ЛИСТУВАННЯ»

Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956

А от якби мені сказали: «Сідай, пиши. Ось тобі умови!» Я б сказав: «Ні! Я якнебудь! Чи то нормировщиком, чи то асенізатором!»

Я як ізгадаю тепер про літературну роботу, мене кидає в жар і в холод, мені чомусь страшно! Я певен, що це не тому, що зазнав я тяжкої катастрофи. Не в літературі ж річ! Не літератори ж самі… Ні, я гадаю, що великих вона мені страждань коштувала, великих мук, не вважаючи на таку зверхню «легкость моего литературного поведения». Дуже вона для мене вистраждана, література моя. І тепер мені, оддалік дивлячись, страшно! І тепер, коли мене просять щось написати тут для «местной пресы», — я з таким страдом за це берусь, що уявити ти собі не можеш. Мені тяжче, ніж я возив би вугілля чи пиляв дрова. І от коли в мене прокидається цікавість до культурних справ, то, може, це одужання? Будемо чекати далі…

…А приїдеш? Чи ні? Я ж виглядаю, виходжу на Печору й виглядаю!

П[242]

11. ДО В. О. МАСЛЮЧЕНКО

19 липня 1936 p. 19.VII.36

Рудник

Дорога моя, люба моя! Я дістав сьогодні посилку. Безмірно дякую тобі і цілую, цілую, цілую.

Але… грабонули по дорозі. Опис речей є, але нема в посильці: а) бритви (невже твоєї «золотої»?), б) ножів до бритви, в) сорочки, г) окулярів, д) рису, е) гречки, ж) пояса, з) мила, и) чаю, к) двох банок консервованого] молока, л) 4х пар носків (є тільки одна пара), м) коробки карамелі.

Обидно і гірко. Взагалі, посилки дуже часто грабують у дорозі тут. Запаковувати треба, як «броню». Нема з посилкою купона од переказа.

Мені так боляче, що останні твої копійки й муки, труди й любов до мене розграбовують по дорозі. Подав заяву по начальству. Та що з того…

Маю твої листи від 6 й 12/VI. Я про це тобі писав. Чи дістала ти телеграми про дозвіл на побачення? Я дві послав.

Зараз у мене Гаско. Він звільнився, працює в редакції газети Печорського пароплавства. їздить по Печорі. Завтра їде в Усу. З Уси дасть тобі телеграму од мене й од себе про побачення і кине цього листа, але я не певен, що цей лист тебе застане в Архангельську. Я тебе так чекаю… Але й боюсь, бо Печора обміліла сильно цього літа, і чи доїдеш ти благополучно. Коли б де не сіла… А як з Мурою? Так би мені хотілося її побачити, але ж важущий же шлях, перемучиться кріпко… А де ж її залишити? О господні Так мене, бідолагу, запроторили, що ні проїхати, ні пройти…

А жду я тебе, жду… Невже не приїдеш? Що ж я тоді робитиму…

В Усі обов'язково шукай в редакції пароплавської газети (В Пурп'ї) Гаска. Він допоможе тобі сісти на щось таке, що плаває до мене.

Коли ж ти будеш? Колиии?

Цілую тебе, мою голубку вірну. Безконечно хочу тебе обняти, поговорити, подивитись на тебе. Хай буде тобі легко! Муркетона цілую кріпко.

Всіх вітаю.

Цілую. Твій Пав[243]

12. ДО М. М. МАСЛЮЧЕНКО

31 серпня 193.6 р. 31 серпня 1936 року

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З ЛИСТУВАННЯ“ на сторінці 9. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи