Розділ «З ЛИСТУВАННЯ»

Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956

6. ДО В. О. МАСЛЮЧЕНКО 1 січня 1936 p. 1.1.1936 р.

От і новий рікі Високосний! Що ж він нам принесе? Поки що мені він приніс «тупую боль под ложечкой и отсутствие стула». Подарунок, як бачиш, не дуже. А яка велика сила традиції! Ми все ж таки встали і привітали один одного «з Новим роком». А Нюра (сестра милосердна) додала: «З новим щастям!» Яка іронія!

Франц Францевич Мазур-Мазов — професор математики Одеського університету, чистопородний німець, у величезних окулярах, сам манісінький, з великим, розумним лобом лежить поруч мене. У його астраханська малярія (до цього він був в Астрах[217] лагері). Він широко освічена людина і знає все. Сьогодні він мені розповідав цілий ранок, що і як кожний народ їсть. Говорив, як снідають німці, американці, англійці, французи і т. д. Я признав, що найбільші «недураки» англійці. У них на сніданок от що: білабілабіла булка, ріжеться тоненькими шматками, а між тими шматками кладеться дужедужедуже багато прекрасного масла. Потім це кладеться на сковородку і підсмажується. Потім наливається кава, а в неї дужедужедуже багато цукру, а зверху дужедужедуже багато збитих сливок, і потім снідається. Так оту булку (а її теж дуже багато) треба сильно в роті держати: така вона розпливається і така вона сама в живіт пливе. А потім беф їдять англійці. Французи теж непогано снідають. І німці теж. Найгірше в усьому світі снідає народ, що зветься лагерниками. У них не подається ніякої булки і ніякого масла. І все це не кладеться на сковорідку і не ставиться в піч. А снідає лагерник манну на воді кашу без ніякого масла. І це в кращому разі, коли він у стаціонарі і коли ним опікаються. Отакіто діла. Я бажаю тобі, щоб ти в новому році снідала щодня, як англійці.

Скука в стаціонарі — семимильна. Читати нема чого. Писати нема охоти. Лежиш і слухаєш, як репетує «новонароджений» «стахановець» — учора о 10 год. вечора він уперше побачив світ — на Печорі, в лагері. А мати його — українка, з Полтавщини, і зветься Маруся. Батько в його поляк. Що з його буде — невідомо. Кричить він сильно, бо бутуз здоровий.

Муретці бажаю, щоб була весела і щоб завжди їй снився «соколадний слон»… Та щоб добре вчилася, бо життя буде цікаве, але складне, — треба буде мати розумненьку голову.

У мене на новий рік дике бажання — бути лікпомом. Щоб потім, на манір Пушкіна, сказати нащадкам:

«Я тем полезен был печорскому народу, Что клизмы нежные ударно водружал…»

Так пиши ж, Варюшенько. Пиши — не забувай мене. Все ж надія на краще, на спільне життя з тобою, на корисну роботу і на відновлення в «образе человеческом» не покидає мене.

Кріпко цілую, люблю й мрію про тебе. Всім привіт. Федоровичам, Над[218] Віт [219], Сур[220], Степаненкам і пр. пр.

Цілую Пав[221]

7. ДО В. О. МАСЛЮЧЕНКО

З березня 1936 p. З.ІН.36

Рудник Е [222]Кырта.

Варю, моя голубко дорога!

Дістав я твого листа від 12.1. Прийшов він до мене числа 20.11. Але от з того ще часу був у мене написаний лист, який оце недавнечко тільки спромігся піти, і я задержався писати, доки той лист піде. Лист той я написав ще до одержання твого. Тепер я, слава тобі господи, вже знаю, хоч приблизно, як тобі живеться і як тобі «грається». Дуже радий, що ти задоволена з роботи над «Талантами». І коли ти почуваєш, що непогано, значить — таки непогано, бо я знаю, що ти себе не дуже любиш хвалити. Не трапляється в нас «Правды Севера», а як яка й попадеться, то все я дивлюсь, чи нема де твого прізвища. Нема! Дуже мені цікаво, як то там тебе зустріли старі, «матерые» актьори руські, бо роля в «Талантах» уже грана й переграна і на їй пробувались і її творили великі руські актриси. Мене все непокоїть твій «руський язик». Багатенько в тебе я помічав огріхів щодо вимови в балачках поруському. Я ж теж не дуже в цій справі — а й я помічав. Як же то вже великі знатоки мови? Та ще Островський! Він же такий специфічний «москвич» купецького складу! Звичайно, в сучасній п'єсі було б тобі легше. Ну, коли справилась, та ще й непогано, то я сердечно тебе вітаю й цілую кріпко. Ти в мене розумненька й актриса хороша. Щасти тобі, долеї

Що ж у мене? ПостаромуІ Вийшов з лікарні, як я вже тобі був писав, та й знов мене до планчасті, але я не сиджу в канцелярії, а в механічній майстерні, де «нормирую» роботу. Різні тобі хронометражі і таке інше. Не бере воно мене. Нова для мене робота, робота вона й цікава, і ціла наука є з цього приводу, але засоби тут нікчемні — нема навіть годинника, не кажучи вже про секундомір: Так і кручусь. І таке гаспидське становище, що ходиш, ніби робиш, а насправді — пшик. Животи мої постарому, соду їм, і полегшення нема. Відпочив тільки. Ввесь час б'юсь, щоб на медроботу. Пишу, пишу в Чиб'ю в санвідділ, та толком і не знаю, чи доходять туди мої заяви, чи ні. Відповіді, в усякім разі, нема ніякої, але я не теряю надії.

Правне моє становище не змінилось. Там же, в тійтаки «підштиковій» команді, під «усиленным» доглядом.

Житуха неважнецька. Дуже скрутно з харчами на руднику. Деремо овес, деремо ячмінь — це каша. Вже пшоно вважається за крупу дуже благородну. Я на больничному.

Трішечки ліпше, маю хоч 20 грам сала (масла вже не дають) та'сахару 35 грам на день. Решта — сяктак, пісне та утле, дуже утле. Посилка твоя підтримала кріпко, бо старі запаси вже чухнули (багатенькотаки в мене ж украдено, як я тобі писав). Писав я тобі про газети. Так рідко доводиться держати їх у руках, що жду не діждусь, коли вже від тебе будуть надходить.

Тепер іще отака неприємна новина. Є приказ, щоб усю кореспонденцію адресувати на Кедровий, а звідти уже будуть надсилати по відділах. Так ти адресуй листи й посилки так: УстьУсинский район, Коми области, почта Кедровий, Печорск [223] отд [224] Ухтпечлага, Рудник ЕджьщКырта — мені. Це значить, що листи неймовірно задержуватимуться, але що ж поробиш. Так хотяты

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З ЛИСТУВАННЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи