Слід визначити, що духовність людини формується як здатність переживати дійсне, минуле і майбутнє як сучасне і не зводиться до свідомості. Духовність охоплює світ, проникає в цей світ розуму, освоює його почуттям, відтворює власною волею.
Мистецька освіта має всі ознаки освіти в освоєнні знань і навичок, забезпечує передачу накопиченого і певним чином відібраного людського досвіду, який зберігається в культурі нації, народу, людства.
У змісті освіти культура знаходить своє відображення у смислах духовних цінностей, в досягненнях філософії, творах мистецтва. Причинно-наслідковий зв'язок полягає в тому, що більш високий рівень культури вимагає і більш високого рівня освіти. Разом з тим, homo sapiens властива потреба в емоційному контакті з навколишнім світом, почуття глибокої пошани до його гармонії, краси. Саме ця особливість людини й привела багато тисячоліть тому до виникнення мистецтва і введення його до системи освіти.
І.А. Зязюн вивів загальне визначення терміну "мистецтво". "Мистецтво – як термін використовується в двох значеннях: 1) досконале вміння в якійсь справі, галузі, майстерність; 2) творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, сфера творчої художньої діяльності [39, с. 501].
У результаті багатогранності структури мистецтва народжуються його види й жанри. До видів мистецтва належать: музичне, образотворче, театральне, хореографічне, кіномистецтво. Жанри – це будь-які структурні модифікації видів мистецтва. Наприклад жанри є: історичні – роман, п'єса, картина, фільм; науково-фантастичний, пригодницький, психологічний – у літературі, театрі, кіномистецтві; жанр пейзажу, портрету, натюрморту, побутовий, міфологічний, батальний – у живопису; жанр пейзажної лірики, любовний, громадянський – у поезії; жанр трудової пісні, весільний, обрядовий – у фольклорі; любовно-психологічний, соціально-аналітичний, життєвий, лицарський, військовий, детективний – у прозі тощо [39, с. 501, 503].
Мистецька освіта виникає відповідно до розподілу праці і соціальних ролей як спеціальна частина освіти. Вона організаційно поєднує загальне зі спеціальним. Тобто, існує загальна мистецька освіта і спеціальна (професійна) мистецька освіта, чим забезпечує в масштабах людства повноту охоплення наявної загальної і художньої культури.
Отже, мистецька освіта – соціальне явище, яке є предметом постійної уваги науково-теоретичних досліджень. Тому що забезпечує збереження і передачу новим поколінням через мистецькі вартості духовної культури, а також виконує функцію збагачення індивідів необхідними знаннями про природу, суспільство, характер взаємодії між індивідом і суспільством [145, с. 15-48].
Філософські засади мистецької освіти
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка мистецтва» автора Турчин Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Передмова“ на сторінці 2. Приємного читання.
