Музеі-кав'ярні (паби, трактири, корчми, винні підвали та ін.) – це дуже поширений у країнах Європи вид ансамблевих музеїв, створених шляхом часткової музеєфікації історичного дизайнерсько-побутового середовища та його старожитньо-меморіальних елементів з метою відтворення та збереження традиційного ансамблю й самої атмосфери "старих добрих часів". Експозиція цих музеїв покликана розкривати історико-культурну цінність того чи іншого закладу як пам'ятки історії й діючої туристичної атракції. Характерним прикладом такого є музей-корчма "Гражда" у Трускавці (рис. 1.21). За профілем їх можна віднести і до меморіальних, і до етнографічних, і до галузевих музеїв.
Рис. 1.21. Музей-корчма "Гражда" з палітрою вишуканих страв давньоукраїнської кухні завжди до послуг гостей курорту Трускавця
У музеї-кав'ярні чи пабі головним об'єктом збереження й експонування є ексклюзивна старожитня атмосфера сервісу. За кордоном такі музеї є одними з найпопулярніших місць для туристів. Так, для прикладу, у Німеччині працює понад 80 пивних музеїв, в Австрії – 10, Бельгії та Чехії – по 15 музеїв-пабів. Щодо нашої країни, то музеї цього виду тяжіють до її західних областей, де непоодиноко збереглися традиції гостьового сервісу періоду кінця XIX – першої половини XX ст. (епоха Австро-Угорської імперії, чехословацького та польського врядування).
Втім оригінальні ансамблеві музеї-кав'ярні мають здатність "виникати" і без будь-яких історико-матеріальних передумов. Переконливий приклад організації такого принципово нового музею-атракції – Музей гумору "Деца у нотаря" в Ужгороді (вул. Гагаріна, 98).
У корчмі-музеї "Деца у нотаря" (рис. 1.22) зібрані й експонуються коштовні "перли" українського гумору. Тут хочеться від душі реготати з усього, що потрапляє на очі. Відразу при вході туристів зустрічає вивіска закладу, яка сповіщає про те, що "Деца" – це історична пам'ятка, яка охороняється п'яницями й законом. У закладі є діюча модель національного бюджету країни у формі старого дірявого відра, Історичний підвал та Троянська колиба, "Циганський бароНметр", одна з нижніх поділок котрого сповіщає: "Мотуз двоїться – вам уже добре і без погоди".
Найбільш шанована місцевими п'яничками частина музею-корчми – підвал, нижня меморіальна табличка на якому повідомляє: "Пам'ятка історії. У цьому підвалі в березні 1913 р. В. І. Ульянов (Ленін) разом з Іннесою Арманд ховалися від переслідування Н. К. Крупської. Охороняється комуністами. Пошкодження карається законом", а верхня доповнює: "Рішенням Квітневого (1985 р.) Пленуму ЦК КПРС цей меморіальний підвал включено у Продовольчу програму партії для збереження партійної "капусти" і "зелені".
У корчмі гостей чекає таке розмаїття закарпатських вин, що на виході мимоволі доводиться замовляти собі в тутешнього нотаря (нотаріуса) посвідчення П'яного водія, чинне для працівників ДАІ на всіх дорогах Ужгорода. Поряд з корчмою розбито Найвеселіший цвинтар в Україні. Тут увіковічнена пам'ять про малого, великого та дуже невідомого п'яниць, правдивого журналіста, клієнта, котрий
втікав не розрахувавшись і помер від сорому, вірну вдову, яка зрадила тільки один раз, тощо. Окремі таблички повідомляють охочим відвідувачам, що вільні місця на цвинтарі ще є.
Окремим підвидом такої групи музеїв є винні музеї (музеї – дегустаційні зали). Лише у Франції їх налічується понад 300. Найвідоміші в Україні музеї – дегустаційні зали діють у Криму (смт Масандра, Алупка, смт Коктебель та ін.) та на Закарпатті (смт Середнє, Ужгород, Берегове).
Музеї-кораблі – це вид ансамблевих музеїв, створених шляхом музеєфікації суден із визначною історією з метою збереження й популяризації їхнього значення як пам'ятки історії, науки і техніки. Як правило, у музеї перетворюють військові кораблі, що пройшли славетний бойовий шлях і є меморіальними уособленнями величі нації. За профілем ці музеї відносять до воєнно-історичних. Поряд з цим, будь-який корабель представляє для відвідувачів інтерес як інженерно-технічна пам'ятка суднобудування і тому має підстави вважатися також науково-технічним музеєм.
Побудова експозиції музеїв проходить у двох площинах: по-перше, відвідувачів знайомлять із зовнішньою будовою та озброєнням корабля, по-друге, його внутрішні приміщення облаштовують в експозиційні зали, що знайомлять з подіями бойової історії судна, його командою, умовами їхнього життя й служби. При цьому частина приміщень залишаються в недоторканному вигляді чи обладнуються ансамблевими експозиціями (каюти, камбуз, науково-дослідні лабораторії тощо), що дають уявлення про технічні пристрої корабля і життя його екіпажу, інша частина приміщень переобладнується під історичні і тематичні експозиції.
Найвідвідуванішим музеєм-кораблем світу вважається російський крейсер "Аврора" (філія Центрального військово-морського музею Санкт-Петербурга), що брав участь у російсько-японській війні, більшовицькій революції, Першій та Другій світових війнах. За час його існування як музею (1956 –2006 pp.), відповідно до статистики, "Аврору" відвідали понад два мільйони російських та іноземних туристів [66].
Всесвітню туристичну популярність має російський Музей Світового океану в Калінінграді. Тут туристи можуть відвідати корабель "Витязь" – одне з технічно найоснащеніших науково-дослідних суден світу, справжній музей наукових технологій дослідження загадок Світового океану. Серед експонатів цього музею незмінну популярність серед туристів мають також музеєфіковані корабель "Космонавт Пацаєв" з унікальним устаткуванням радянської оборонно-космічної програми та бойовий підводний човен "Б-413".
Класифікаційний перелік об'єктів-музеїв залишається відкритим. Його можна доповнювати десятками інших видів музеїв. Скажімо, до таких нових об'єктів можна віднести нещодавно організований Музей-школу імені Т. Кисілевського у с. Ільці Верховинського району Івано-Франківської області, "Глобус" – шекспірівський музей-театр XVI ст. у Лондоні тощо.
Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музеї-заповідники.“ на сторінці 5. Приємного читання.
