Розділ «Примітки»

3 Докладніше це непорозуміння розглядається в моїй книзі Beyond The State?, chs 3, 6.

4 D.Held, J.Keane, 'Socialism and the Limits of Social Action' in J.Curran (ed.), The Future of the Left (Cambridge: Polity Press and New Socialist, 1984), ch.12.

5 Gorz, Farewell to the Working Class, p.118.

6 Toffler, Previews and Premises, pp.102-3.

7 Ibid., p.103.

8 Нещодавні дані наведено в: The Economist, 1 March 1986, p.53.

9 Jones, Sleepers, Wake!, p.182, 24.

10 Toffler, Previews and Premises, pp.194-6.

11 Напр., див.: R.Hyman, 'André Gorz and His Disappearing Proletariat' in The Socialist Register 1983, pp.272-95; C.Whitbread, 'Gorz, Nove, Hodgson: the Economics of Socialism' in Capital and Class (26), Summer 1985, pp.125-45.

12 Обидві книжки видані Beacon Books, Boston.

13 Gorz, Farewell to the Working Class, ch.6.

14 Ibid., pp.39-40.

15 Ibid., p.67.

16 Ibid., p.52. Маркузівська критика книжки Чарлза Рейча «Америка зеленіє» так само стосується Ґорца. «Хіба вже ніхто не контролює збройні сили, поліцію, Національну гвардію? Хіба вже ніхто не контролює програму освоєння космічного простору, бюджет, комітети Конгресу? Держава перетворюється на механізм? Але перш ніж вона перетвориться на механізм, цей механізм потрібно спроектувати, сконструювати, запрограмувати й спрямувати. І контроль над цими операціями здійснюють цілком конкретні люди, групи, класи, інтереси, що керують технічним, економічним і політичним механізмом суспільства в цілому. Вони, а не їхній механізм приймають рішення, від яких залежать життя і смерті, війна і мир, — вони встановлюють пріоритети. Вони мають усю повноту влади і не збираються нею поступатися — і це не влада механізму, а влада над механізмом: влада людини, політична влада» ('Charles Reich — A Negative View' in The New York Times, 6 November 1970, p.41). Або можна навести коментар Маркузе: «Якщо ніхто не контролює, то що може бути легшим за революцію, а отже, зрозуміло, що революція має відбутися без будь-якого насильства з кожної сторони. Думаю, ви всі зі мною погодитися, що, на жаль, це не так» ('The Movement in a New Era of Repression' in Berkeley Journal of Sociology, xvi, 1971-2, p.6.

17 Gorz, Farewell to the Working Class, pp.68-70.

18 Ibid., p.72.

19 Ibid., p.74.

20 Hyman, 'André Gorz', p.286.

21 P.Adler, 'Technology and Us' in Socialist Review (85), 1986, pp.67-96.

22 Ґорцеву критику в зв'язку з важливістю боротьби профспілок, пов'язаної з новою технологією тощо, див.: J.Mathews, 'Technology, Trade Unions and the Labour Process' in Working Papers in the Social Studies of Science (Victoria: Deakin University, 1985). Попри свою слушну критику Ґорца, Метьюз надто ототожнює себе з фабіансько-неокорпоративістською позицією, яка пов'язує профспілки з політикою консервативного уряду, впроваджуваною лейбористськими партіями.