Розділ 2. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів

Дудков Е. В., Жидков В. С., Осокин Ю. В., Соколов К. Б., Хренов Н. А. Введение в социологию искусства. — СПб., 2001.

Емельянов Л. И. Методологические вопросы фольклористики. — М., 1978.

Каган М. С. Философия культуры. — СПб., 1996.

Кармин А. С. Культурология. 2-е изд., перераб. и доп. — СПб., 2003.

Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. — М., 1972.

Кравченко А. И. Культурология: учебник. — М., 2010.

Культурология ХХ век. Энциклопедия. В 2-х т. — СПб., 1998.

Мірчук І. Світогляд українського народу (спроба характеристики) // Наук. зб. УВУ в Празі. — Прага, 1931. — Т. 3.

Новая философская энциклопедия: В 4-х т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ-научн. фонд; Науч-ред. совет: В. С. Степин, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин. — М., 2010.

Пропп В. Я. Фольклор и действительность. — М., 1976.

Пропп В. Я. Мифология сказки. — М., 1969.

Путилов Б. Н. К технологии природы фольклора и его специфике // Русское народное поэтическое творчество. — М., 1986.

Путилов Б. Н. Фольклор и народная культура. — СПб., 1994.

Тард Г. Публика и толпа. — СПб, 1899.

Фольклор в современном мире: аспекты и пути исследования. — М., 1991.

Хренов Н. А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. — М., 1981.


2.3. ПРОБЛЕМА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДИНАМІКИ І СТАНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ


2.3.1. Соціологічна культурологія Г. Зіммеля

2.3.2. Аналітичний конструктивізм Т. Парсонса

У праці «Зміст і призначення історії» (1948 р.) німецький філософ К. Ясперс увів у науковий та загальнокультурний обіг поняття «осьового часу» — хронологічний період з VIII ст. до н. е. по II ст. до н. е. — епоху, яка, за переконанням ученого, несла в собі неймовірно важливе для всього подальшого розвитку світової цивілізації змістовне навантаження. Йшлося про принципову зміну мисленої парадигми людства: утвердження феномену людського самоусвідомлення та саморефлексії мислення. Основні світоглядні проблеми, сформульовані в межах розвитку античної філософії Сократом і Платоном, проблеми людського буття, осмислені в східних традиціях буддизму, даосизму та конфуціанства, зороастризму та юдаїзму стали змістом другого дихання нової «прометеївської доби», а пізніше «фаустівської» епохи європейської культури. В циркумпонтійських та далекосхідних культурних колах сформувалася нова світоглядна модель, що визначила магістральні шляхи подальшого розвитку всіх можливих напрямків самореалізації і втілення людського духу. На зміну міфологічній прийшла метафізична, а згодом і наукова картина світу, відбувся якісний революційний перехід мислення від міфу до логосу. Формулювання та подальші спроби осмислення універсальних культурних цінностей призвели згодом до появи категорії «світова культура». В системі філософських поглядів К. Ясперса така еволюція світоглядних моделей створила підґрунтя для оформлення ідеї «другого осьового часу» — майбутньої епохи «культурної єдності» людства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ“ на сторінці 17. Приємного читання.