Дудков Е. В., Жидков В. С., Осокин Ю. В., Соколов К. Б., Хренов Н. А. Введение в социологию искусства. — СПб., 2001.
Емельянов Л. И. Методологические вопросы фольклористики. — М., 1978.
Каган М. С. Философия культуры. — СПб., 1996.
Кармин А. С. Культурология. 2-е изд., перераб. и доп. — СПб., 2003.
Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. — М., 1972.
Кравченко А. И. Культурология: учебник. — М., 2010.
Культурология ХХ век. Энциклопедия. В 2-х т. — СПб., 1998.
Мірчук І. Світогляд українського народу (спроба характеристики) // Наук. зб. УВУ в Празі. — Прага, 1931. — Т. 3.
Новая философская энциклопедия: В 4-х т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ-научн. фонд; Науч-ред. совет: В. С. Степин, А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин. — М., 2010.
Пропп В. Я. Фольклор и действительность. — М., 1976.
Пропп В. Я. Мифология сказки. — М., 1969.
Путилов Б. Н. К технологии природы фольклора и его специфике // Русское народное поэтическое творчество. — М., 1986.
Путилов Б. Н. Фольклор и народная культура. — СПб., 1994.
Тард Г. Публика и толпа. — СПб, 1899.
Фольклор в современном мире: аспекты и пути исследования. — М., 1991.
Хренов Н. А. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. — М., 1981.
2.3. ПРОБЛЕМА СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДИНАМІКИ І СТАНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ
2.3.1. Соціологічна культурологія Г. Зіммеля
2.3.2. Аналітичний конструктивізм Т. Парсонса
У праці «Зміст і призначення історії» (1948 р.) німецький філософ К. Ясперс увів у науковий та загальнокультурний обіг поняття «осьового часу» — хронологічний період з VIII ст. до н. е. по II ст. до н. е. — епоху, яка, за переконанням ученого, несла в собі неймовірно важливе для всього подальшого розвитку світової цивілізації змістовне навантаження. Йшлося про принципову зміну мисленої парадигми людства: утвердження феномену людського самоусвідомлення та саморефлексії мислення. Основні світоглядні проблеми, сформульовані в межах розвитку античної філософії Сократом і Платоном, проблеми людського буття, осмислені в східних традиціях буддизму, даосизму та конфуціанства, зороастризму та юдаїзму стали змістом другого дихання нової «прометеївської доби», а пізніше «фаустівської» епохи європейської культури. В циркумпонтійських та далекосхідних культурних колах сформувалася нова світоглядна модель, що визначила магістральні шляхи подальшого розвитку всіх можливих напрямків самореалізації і втілення людського духу. На зміну міфологічній прийшла метафізична, а згодом і наукова картина світу, відбувся якісний революційний перехід мислення від міфу до логосу. Формулювання та подальші спроби осмислення універсальних культурних цінностей призвели згодом до появи категорії «світова культура». В системі філософських поглядів К. Ясперса така еволюція світоглядних моделей створила підґрунтя для оформлення ідеї «другого осьового часу» — майбутньої епохи «культурної єдності» людства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ“ на сторінці 17. Приємного читання.
