Розділ 2. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів

Т. Парсонс вважає, що по суті особистість створює аналітично незалежну систему дій, якій вочевидь притаманна суб’єктивна характеристика, що корелюється в кожному окремому випадку унікальними обставинами дії та існуючими незалежними імперативними нормами, і має за основу аксіологічну ієрархію. Таке тлумачення змісту теорії соціальних дій дослідник назвав «волюнтаристською теорією дій». При розгляді цієї концепції слід акцентувати увагу на розмежуванні понять дії, регламентованої нормативними і ситуаційним аспектами, і поведінки з домінантою в ній суб’єктивного чинника, — себто розмежовувати сфери існування біопсихічної та особистісної систем; сам Т. Парсонс писав про те, що дія — це завжди поведінка, а поведінка — це не завжди дія.

На його думку, змістовна (аксіологічна) ієрархічність є соціальним значенням елементарної дії, а її своєрідність слід сприймати як відхилення від загальноприйнятої культурної традиції. Отже, принцип системної рівноваги лишається домінантним і набуває ознак самодостатності, істотно звужуючи при цьому межі індивідуальної свободи як принципу. Також важливим чинником для розуміння феномену подвійного тлумачення людської активності є момент кореляції між поліваріантністю ситуаційних умов і стабільністю нормативних умов, які синтезують нормативний порядок. З погляду американського соціолога, соціальний та нормативний порядок — це альфа і омега людської цивілізації, які виступають в якості її формотворчого базису і унеможливлюють падіння суспільства до стану «bellum отпіит contra omnes»[37]. При цьому слід дуже ретельно підходити до дослідження тих способів (дій), за допомогою яких створюється і стабілізується соціальний порядок.

Такий погляд на основні засади самоорганізації соціуму в структурно-функціональному аналізі є цілком зрозумілий з точки зору сьогодення. Друга половина ХХ ст. в історії США і всього західного світу була насичена подіями, які, безумовно, сприяли соціальній дестабілізації, розбалансовували систему та взагалі могли призвести до непередбачуваних наслідків. Маємо на увазі протистояння двох світових порядків, виникнення і поширення на Заході масових громадських рухів, що їх прийнято відносити до типу суб- і контркультурних. Ці процеси в новітній історії потребували негайного аналізу, осмислення та практичних рекомендацій щодо реакцій суспільства на них. У такій історичній ретроспективі поява концепцій Т. Парсонса була логічним продовженням процесу наукового розвитку в напрямі створення теоретичної моделі стабільного суспільства. Оригінальність теорії полягала в її подвійному змісті: це одночасний аналіз існуючих соціальних систем і модель для їхнього принципового раціонального коригування. Метод, створений Т. Парсонсом, претендує на визначення всеохоплюючого щодо сфери соціального буття. Доречною в цьому контексті буде згадка про цікавий епізод з біографії вченого. В 1946р. він засновує і очолює відділення соціальних відносин в Гарвардському університеті з метою об’єднання в синтетичних дослідженнях представників усіх гуманітарних наук. Після цього він пропонує ліквідувати факультет соціології, очолюваний його вчителем П. Сорокіним. Так Т. Парсонсом була здійснена своєрідна спроба «втілити» основні постулати всеохоплю-ючої теорії на практиці, тут також доречною буде згадка про те, що створений ним науковий метод сам учений волів називати не структурно-функціональним аналізом, а науковим конструктивізмом.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Полівимірність соціокультурної динаміки.

2. Еволюція і революція — два шляхи прогресу.

3. Теоретичні засади культурологічних поглядів Г. Зіммеля.

4. Співвідношення філософського та соціологічного складників у концепції Г. Зіммеля.

5. Г. Зіммель про суть індустріального суспільства.

6. «Теорія конфлікту» в системі соціально-філософських поглядів Г. Зіммеля.

7. Становлення і розвиток структурного функціоналізму.

8. Поняття «функції» та «соціальної структури» в концепції Т. Парсонса.

9. «Волюнтаристська теорія дії» Т. Парсонса.

10. Місце концепції «соціальних змін» у методології структурного функціоналізму.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Зиммель Г. Проблемы философии истории. — М., 1898. Зиммель Г. Социальная диффиренциация. — М., 1909.

Зиммель Г. Конфликт современной культуры. — Пг., 1923. Ионин Л. Г. Г. Зиммель — социолог. М., 1976.

Моль А. Социодинамика культуры. — М., 1973.

Очерки по истории теор. социологии ХХ столетия. — М., 1994. Современная американская социология. — М., 1994.

Social and Cultural Dinamics. V. 1—4. — N. Y., 1937—1941.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ“ на сторінці 21. Приємного читання.