Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

О Тар'я! Наш вождь i прабатько,

споживаємо твої неоцiненнi дари,

ми виросли, дякуючи твоєму сiменi,

тож переможемо безбожних супротивникiв.

Ти став нашим бойовим прапором,

ти став натхненником наших пiсень,

ти дав нам дiм i в ньому Сваржича,

на колiсницi їдеш, як Бог до Богiв.

В житлах смертних ти безсмертний,

ти пануєш в нашiй хатнiй печi,

для тебе на жертовне вогнище плескаєм тоук,

щоб ласкава Ягна грiла нашi лиця.

Приходь, Ярило, з добрими намiрами,

великий з великими потугами для народу,

сотвори нам достаток i безпеку в свiтi,

славну долю дай i пiсенний настрiй.

Всi твої, Тар'я, давнi народження

i теперiшнi ми славимо i шануємо,

цi узливання для племiнного бугая,

для сина Дарбога i Ягни.