Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

Це сини самого Рода заспiвують,

розсовуючи простiр доокiл,

щоб ревучи, мчатись, колiньми виблискуючи.

Навiть цю суцiльну зливу,

що з хмари рине на землю,

вони трясуть i освiтлюють.

О Перуни всесильнi,

своїм громом ви душу людей тiшите,

ви горами i долами танцюєте.

А коли виїжджають Перуни,

чутно вуркотiння грому, яке наближається,

ледь-ледь чути, а потiм сильнiше.

Швидше линьте вперед на конях,

є у волхвiв для вас подарунки,

пийте чар-трунок на нашiй учтi.

к тут дещо випити,

i ми з вами вип'ємо,

за наше i ваше здоров'я вiншуємо.

Тар'я!

30. Про Перуна i Тар'ягна