Розділ «Зимовий похід»

Кінний полк київців — 400 шабель — мав досвідчених кіннотчиків-фронтови- ків, промаширував краще мазепинців.

На кінці йшли чорношличники з пластунами на возах і своєю батареєю. Дяченко мав свій стиль. Мав тепер з 500 шабель, а їхали по 10 в ряд. Кажуть, обіщав тому, хто скривить ряд, всипать в зад 25. Мав і добрих старшин. Командири сотень старались вишколить козаків, щоб показаться найкраще.

Дійсно, їхали гарно. Трохи розбійне обличчя Дяченка, повернуте направо, прибрало вираз якоїсь лютості. Командуючий крикнув: "Атакуйте вліво ворога на взгір'ю!"

Дяченко закрутив над головою шаблею, протяг вліво. Сотні повернули за ним, розвертаючись в лави, з возів позскакували пластуни, побігли за кіннотою собачою риссю, в стременах стали численні льюїсисти, тачанки полетіли на крила.

Черніцин вискочив за пластунами, з'їхав в долинку, а за хвилю гармати знято з передків, повернуто в бік "ворога".

В куряві зникли 50 пластунів, підіпруть вони кінних, займуть здобуту позицію. Гарматний постріл, над взгір'ям зависла хмарка шрапнелі. Показова атака кінноти зробила своє враження! Чулось: "Doskonale", "Pysznie". Генерал по-своє- му: "Замечательно".

Вихром пронеслись шість гармат кінної артилерії Алмазова. Без закиду проїхали риссю батареї груп. Частини вертались на свої квартири. Знали, що ці оглядини були зроблені перед виступом на фронт.

Так і сталось.

Разом з 3-ю і 6-ю дивізіями ставали ми союзною армією Української Народної Республіки.

Групи переіменовано на дивізії, а отаманів їх — на генералів-хорунжих. Омелянович-Павленко — командуючий армією, генерал-поручик. 6-ю Стрілецькою дивізією командував генерал Марко Безручко, 4-та Херсонська дивізія була в стані формування.

Запорозька група — тепер 19-та дивізія.

Волинська — 2-га, Київська — 5-та.

Організація частин — на взірець французької армії, перейнята і польською. Трійна система.

Не подаю командирів сотень, бо прибувають старі заслужені старшини, зміни на командах сотень часто міняються.

Задоволений поставою наших частин, генерал Івашкевич прирік дать розпорядження, аби його інтендантство видало потрібну кількість обмундирування та взуття.

Був він командуючим групою армій Південного фронту, а наша армія входила як союзна в той фронт з повним забезпеченням з польського постачання і скарбу.

Реорганізація пройшла скоро, а наші частини зайняли південну частину фронту од Дністра кілометрів 100–120 і зараз посунулись наперед при слабій обороні частин XII Червоної армії.

12. V. польська армія перейшла в рішучий наступ. Група двох армій підкомандою ген. Ридза-Сміглого пішла на Київ, а з ними — наша 6-та Стрілецька дивізія генерала Безручка.

Одночасно рушив цілий фронт. Червоні поволі одходили. Почались трапляться випадки переходу на нашу сторону. Перейшов на участку бригади батальйон коло 600 багнетів, разом з командиром.

Поділено всіх по бригадах. Частина пішла до лагерів для полонених.