Розділ «Військова служба»

Збираються групами до повороту. Казав вислать на спіткання ще п'ять возів. 40 кілометрів з хвостом — не жарти!

На другий день мав довгу розмову з полковником. Цікавила його інспекція генерала Шейдемана. Більше-менше — він говорив те саме, що на вечері полковникам, а під небо виносив мене. Навіть він сам, полк. Буйко, дістав похвалу.

"Споминав генерал про урок-лекцію, яку дістав на старі літа в 3-й роті, розкажіть докладно, як воно було?"

Од початку до кінця описав перебування з генерал-інспектором на позиції, його невразливість на кулі, розумну і докладну інспекцію, ночліг у себе, як йому догоджали, парили, обшили і підлатали, як він подякував щедро за послуги солдатам.

Не промовчав про Мілютіна і певну заклопотаність генерала.

"Ось яку лекцію дістав ген. Шейдеман!" — сказав Буйко, що разом з Петровим пильно слухали моє оповідання.

"Ви знаєте, хто такий генерал Шейдеман? Це передусім людина непокаляної чесності, порядності, глибокого почуття справедливості і порядку. Це заслужений бойовий генерал. Його шанують і з його думкою лічаться всі, починаючи од командуючих армією до Головної ставки. Близький царського двору, має і там велику вагу. Отож, інспекція корпусу зняла відповідальність за зоставлення позиції за Стоходом, а добре слово про 3-тю саперну роту, про вас одночасно падає на наш полк. Отож, мушу з приємністю сказать, що все зробиться, аби ви здали екзамен за повний курс Миколаївського інженерного училища. Тепер, як георгіївський кавалер, маєте в армії дорогу одкриту. Недаром Шейдеман вас хвалив: маєте в собі всі дані на майбутнього вищого командира.

Скоріше учіть чужу мову якнайкраще. Академія перед Вами. Кінчите капітаном, а хрест дає одразу наступний чин.

Підполковник інженерних військ перед 30 літами — це рідкий випадок. На цей ранг більшість жде до сивого волосу."

Забив клина сильно. Цікаво, що скаже Андрій, проте і я повнолітній. Петров і Косович зробили пробний екзамен. Випало непогано. Треба підкуватись в уставах служби в гарнізоні, польовому, геодезії, цивільнім будівництві. Решта випала позитивно. Косович уділив потрібних книжок, котрих мені не хватало. Рота поділилась: два взводи одкомандировано часово до 78-ї дивізії. Учусь пильно. Часу маю багато, з двома взводами працюють Сікованов і Гонін. Коло 20 саперів од'їхало до праці в заводах на оборону, декотрі одкомандировані.

Прибуло поповнення з Казанської військової округи, всі росіяни. Між ними — молодший унтер-офіцер Бабкін з дуже доброю атестацією, як взірцевий взводний. Якраз треба було когось ставить на перший взвод. Соловйов одійшов, Джух не хотів.

Кидався в очі молоденький сапер Шалавін, з дуже ніжним лицем, рожевим з пухом, білявенький, а проте тілом міцний і працьовитий. Походив з г. Уфи. Ним чомусь зацікавились армяне Вардан і Нагапет. За два роки так і не навчились ані мови, ані фамілії своїх офіцерів. Були добродушні, а очі — як у дітей.

27 і 28. IX. 1916 року склав я екзамен на повний курс Військової інженерної школи при управлінні корпусного інженера. Екзаменували з управління інженерів Окремої армії, корпусні інженери сусіднього 3-го Кавказького корпусу і нашого, три полковники-академіки, протоколював шт. — капітан Петров.

Письменне завдання зайняло цілий день: нарисувать олівцем редут на батальйон, облічить робочу силу і матеріал.

Нарисувать міст довжиною коло 80 м на сваях, облічить матеріал і робочу силу. Нарисувать профілі окопів.

Усний тягся повних 7 годин. Випав добре. Головним чинником моїх успіхів було наставления комісії, дуже зичливе. Велику роль зіграла атестація ген. Шейдемана. Другим — напроваджуючі питання полк. Буйка. Третім — сумлінна братерська поміч Петрова і Косовича. Мав я при тім добру пам'ять і готовився сумлінно. Солідний практичний досвід доповнював знання теоретичні.

Найбільше забрала часу знайомість з недавно отриманою книжкою-підруч- ником "Бій за укріплені полоси. Будова і оборона". Автор, командуючий окремої армії ген. Гурко, написав її на підставі досвідчення позиціонної війни на Західнім фронті.

Мене вона одразу зацікавила, знав все написане од слова до слова. Подобалось це полковникові з штабу армії, і він майже потім тільки слухав і кивав головою. Найбільше ставив питань Буйко, щоб не було видно ніякої полегкості. Ставив їх мудро і про головні речі. Наприклад: "Маєте карту позиції? Покажіть." Даю. "Самі креслили?" — "Сам розпрацьовував і креслив." Похилились, придивляються, щось записали. То дало оціну креслення, топографії і картографії. З поважніших питань була знайомість з залізобетоном, історія і винаходівник, властивості і придатність в будівництві військовім і цивільнім. Потім чимало часу забрало мірництво, знайомість інструментів. Мій полковник знав наперед відповідь.

Закінчилось питанням з психології. Задавав питання полковник 3-го корпусу, а лекцію мені виложив недавно сам Буйко!

На Новий рік признано право офіцера інженерних військ, а тим самим законне право командира саперної роти і диплом з екзамену дуже добрий. Одночасно дістав шкільний знак і змінив погони золоті на серебряні.