Розділ «Військова служба»

"Може, Ваше високопревосходітельство мають бажання когось ще сьогодня побачить?.."

Гість трохи заклопотаний.

"Подзвоніть до к-ра бригади."

"До командирів полків тоже?"

"Було б чудесно, подзвоніть!"

За кілька минут всі за столом: в штабі бригади були всі, а це 200 кроків. Ждалось п'ять, прибуло десять з ад'ютантами. Додано ще на п'ять тарілки, вилки, ножі, чашки. Тіснувато трохи; внесено ще стіл і дві лавки. Додано шинки, ковбаси, консервів

Відро вина на столі. Починається вечеря, Мілютін прислуговує старшим, Василь — молодшим. Гості були заскочені приємно, на столі смачні речі, добра сервіровка.

Пішло в рух вино: хоть слабе, а приємне. Милютін з нерухомим лицем фахового кельнера раз і другий глянув, і його очі метнулись набік.

На поличці, при тіні, де клалось дрібні речі, бачу рядком чарки. Горілки не маєм. В часі війни не продається, хіба в дорогих ресторанах.

Мілютіна очі пильно дивиться на мене і непомітно дають знак: найдеться. Хіба фершал уділив з свого ненарушимого запасу для потреб медицини?

Питаюсь генерала, чи позволе налить по чарці чогось міцнішого?

"Будь ласка, мені тоже."

Мілютін розставив чарки. Я і мої помішники достали з кишені свої срібні шабашівки. Василь вносе відерце з холодною водою, стирчать пляшки. Нічого не розумію: звідкіля таке багатство?

Мілютін якийсь чародій! Ще й появилась ікра!!! Настрій у всіх з напружено-офіціального (таке високе начальство!) робиться потроху вільнішим. Генерал-інспектор, людина високої культури, надає керунок розмові, часом розкаже веселий анекдот, часом переведе розмову про справи військові.

Гості-полковники не нахваляться працею 3-ї роти, захоплені несподіваною багатою вечерею.

Молодіж бере приклад з старших, більше мовчить, їсть і п'є в міру. Трудно передать слово в слово те, що сказав генерал-інспектор перед кінцем вечері, а приблизно було так: "Панове! Сьогодня я перший раз за свою довголітню службу в варунках позиційних гостюю в звичайній саперській роті. Здається мені, одначе, що 3-тя саперна рота 33-го інженерного полку не є звичайною ротою. Про працю солдат і офіцерів самі говорите.

Панує тут розумна дисципліна, лад і порядок. Офіцери і солдати живуть на позиції в умовах мирного часу багатого гвардійського полку. Сито, чисто, весело. Солдати так одіті і обуті, як до царського параду! Кидається в очі невеликі страти в часі небезпечних і нелегких робіт — це знову підкреслює заслугу офіцерів.

За таким командуванням солдат піде і виконає все."

Далі питається, чи боюсь смерті, ранення?

"Боюсь, дуже боюсь!" — "А солдати це бачуть?" — "Не знаю, вони тоже бояться, та за роботою не мають часу. Страху свого стараюсь не показувать."