Розділ «Військова служба»

Появлення в роті такої високої особи як повний генерал вчинило велике враження і моментально рознеслось.

А той глянув побіжно навкруги, запитав про розміщення і призначення будов — і одразу на кухню. Саме доспівала вечеря. Кузьма в сніжно-білих кітелі і ковпакові.

Склав певно, спокійно рапорт діжурний по кухні: що на вечерю вариться, на скільки осіб.

Казано подать пробу до моєї землянки. Заглянуто в канцелярію, до магазину, возів.

"А це що?"

"Кооператив, Ваше Вис-во!"

"Що там продається, купується?"

"Все, що треба в умовах позиційного життя!"

"Зайдем, подивимось."

Продавець, меткий ярославець, успів навести чистоту: підлога заметена, ляда прикрита зеленим полотном. Весело дивиться, скоро, певно одповідає.

"А голки, нитки, ваксу маєш?"

"І щотки тоже!"

"Покажи."

"Прошу!"

"Що бачу — одеколон!"

"Душисте мило, зубний порошок, уголь тоже продайом!"

"А де набуваєте такі булки, білий хліб?"

"Печем самі, маєм пекарню."

"Ого!"

Рота стоїть вишикувано. Чоботи успіли почистить чи протерти. Шинелі допасовані всі. Рушниці чисті, вигляд здоровий, свіжий. Більшість має хрести і медалі. Спокійно, чітко командує Харченко, на своїх містах — Сікованов і Гонін.