Розділ «Військова служба»

Голос, густий, низький, замітно заламався, посмутнів. Правда те, що казав. Троє присутніх тільки ствердили ту Правду.

"Що ж, капітан, дістань ще дві свічки та пропустимо пульку-дві. Од судьби не втечеш, нагаєм обуха не перешибеш!"

Горбань по-старому в прапорщиках.

397-й і 398-й змінила бригада 77-ї дивізії, 306-й Лаїшевський і 307-й Мокшанський — старе, знайоме.

Був вересень. Не успіла бригада як належить улаштуваться, як німецька численна, переважно тяжка, артилерія ударила по позиції і резервах.

Найбільший огонь сконцентровано на плацдарм та сопки штабну і Кладбищенську.

Мав Нікітін рацію: плацдарм і хто там був — згинули! Наша артилерія скоро розвинула найінтенсивніший огонь.

З обох сторін висіли "ковбаси". Над позиціями німецькі літаки-розвідчики, чорні спіралі диму — вишукували позиції батарей.

З'явилась нова група німецьких літаків і зараз надлетіло чотири наших Це не "цейхаузи" — фамани! Шибкі і звинні зчепились з дев'ятьома німецькими.

Перший раз бачу воздушний бій! Високо щораз короткі кулеметні серії. За кілька хвилин чотири літаки завертають, дев'ять погнались.

Стріли серій в високостях одбиваються на землі характерним "та-та-та-та! то-то-то-то!"

Одначе одна німецька машина збита! Верталось вісім. Голосний льотчик штабс-капітан чи підосавул додав до рахунку ще одну. До кінця війни мав їх 19, Артилерія гриміла дальше з обох сторін.

Недалеко, на високій сосні, - покинутий обсерваційний пункт. Звідтіль добре видно, що діється спереду. Густий дим криє плацдарм сопки і всю долину ріки.

З цієї стіни, в лісі ближче, вилітають вище дерев чорні стовпи вибухів сучасних гранатів, найнебезпечніших для батарей і бліндажів.

Далеко по німецькій стороні не менше численні чорні стовпи-фонтани та сотні білих хмарок шрапнелі.

З Мокшанського полку дають знать, що німці б'ють газовими снарядами.

Рота готова вирушить на нічні роботи. Маски приготовлені, продмухані, мішки на землю розділено. Кухня і вози одведено на кілометр в тил. Чуть густий огонь кулеметів. Атака?

Приказ: виділить взвод до випаду з піхотою. Роздано по три цитрини. З взводом іду сам. Вечоріє. Кінчається поєдинок артилерії. От і мокшанці при Кладбищенській, і зв'язок з штабною налагоджено.

На низині починає щипать в очі, якби дряпає в горлі. Надіть маски! Думалось, що газ смердить гостро, як нашатирний спирт, а запах зносний, як гниле мокре листя. Вся піхота в масках.

Тихо. Не вилітають ракети, прочищається повітря. Полковник Ібрагімов пропонує пройти з ним на штабову сопку, там одбито атаку німців.