Буйко і Петров гаряче радили, перший навіть в формі приказу, готовиться до іспиту за повний курс Миколаївської воєнно-інженерної школи. Тим більше, що мав за собою перший рік, практичне солідне досвідчення, нагороди.
Дістав нові свіжі підручники про залізобетонні будови на позиції та "Боротьба за полоси зміцненої позиції". Другий підручник учив будови позиції вглибину, з окремими пунктами опору, пов'язаними перехресним огнем, посідаючим всі види оборонної зброї.
Автор — генерал Гурко, командуючий Окремої армії Західного фронту. Написано цей дуже добрий підручник на підставі досвідчення з французького фронту.
Зрештою — запевнення, що зимуєм на теперешнім місті. Корпус і полк тепер входять в склад Окремої армії Західного фронту.
В роті все йшло добре, Харченко давав раду досконало. Сапери з вдячністю прийняли папіроси "Сільва" і тютюн. Андрееву подарував стару, та ще добру кожану куртку, котру допасували кравці до його фігури.
Вечором мої помішники оддали належну честь привезеним з дому печено — му й копченому. Спробували, розуміється, і наливки. Добрим словом дякували рукам, що те все робили.
Всі наші старання скеровано на порядне, вигідне і безпечне зимування. Виділено для цієї цілі взвод з додатком половини плотників.
Порадившись вчотирьох, постановлено побудувать для каждого взводу по 7 землянок, для кравців, шевців міцний дом, лазню на 50 людей, рублені помі — щення для кооперативу, магазинів, на матеріали і інструмент саперський, під кух — ню, канцелярію, на кінці 3 землянки для офіцерів.
Землянки властиво були, вимагали соліднішого покриття проти залітаючих 10 см гранатів, забезпечення теплом. До існуючих належало доробить ще дві, щоб трохи було просторніше.
Канцелярію, лазню, майстерню, кооператив постановлено поставить рядом з густою стіною старого лісу. Трохи окремо конюшня і криша для возів.
На рисунках показано переріз землянки і план — на 15 людей. Рядовий сапер — ї роти мав місто спочинку краще, ніж офіцери в піхоті і артилерії. Та і в інших іаших ротах.
У мене землянка — 4 на 6 метрів. До спання — 2 х 2 і така для Василя. Дру-:а — 4 х 4 — для праці та нарад.
В двох інших рядом жили Харченко і Сікованов та Гонін і ст. унтер-офіцер Михайло Михайлович Уляніщев. Разом з двома хрестами і двома медалями з лівої сторони, на правій стороні грудей носив синій хрестик Московського університету. Дуже милий, спокійний і одважний.
Давно пішло на нього представлення на ранг прапорщика. Ходив з взводом на самостійні завдання. Мав літ 25, сапери його поважали.
Землянка з покриттям і забезпеченням з тилу і боків од гранат 10 см і бомб льотничих до 150 кг
Для резерви піхоти бліндажі робились з покриттям і забезпеченням од тяжкої артилерії міцніші: на взвод, півроту і роту. Дверей 2-3-4.
Стіни: двійний зруб, заливались всередині бетоном. Накатник трійний. Землі 1 ½ м, фашини ½ м, залізобетону ½ м, на самім верху — залізничні рельси, присипані маскуючою землею. Під стінами — двійні нари. Печі залізні, вікна — 50 х 100. Широкість -5 м.
На штабній сопці закінчено бліндажі для 2-х резервових рот та штабу батальйону. Перекриття та бокові тюфяки забезпечували надійно од 150-мм гранат, а навіть 220-мм не міг одразу пробить. Окопи по гребню зміцнено жердинами та пов'язано ровами з бліндажем.
Для штабу — три перегороди, телефоністам та посильним — більша посередині, найменша — на 3-х, до спання.
По обох боках сопки збудовано капоніри з залізобетону. Кулеметний огонь з цих майже непомітних міцних гнізд робив неможливим зближення до підставової позиції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військова служба“ на сторінці 59. Приємного читання.