Пробратись на другий бік немає ніякого способу. Навіть по вибухові снаряду не зостається найменшого сліду. Вилетить вгору стовп багнюки з димом і знову затягнеться. Дим розійдеться, не побачим міста, де ударило.
Позиція невигідна, небезпечна, дуже слабо розбудована. На крайнім лівім крилі, посередині кілометрової долини — горб — піскова сопка. Там 50 чоловік піхоти з кулеметом. Берегом — окопи неповної глибини, в пісковому ґрунті.
Од спомнянутого переходу з фашини по другім боці — півколом окопи, зовсім мілкі, не глибше метра, тягнуться на кілометр, упираючись правим крилом в болото. В ньому на трьох низеньких, невеликих горбках примітивні рови творять праве крило — плацдарм, глибиною 300–350 метрів. Проти лівого крила — високий горб, з дерев'яними хрестами — Кладбищенська сопка, кладовище Бережниці.
Тут, в примітивних землянках, міститься батальйон резерву. Ближче правого крила з болота піднімається на яких 6 метрів штабна сопка, довжиною коло 200 м і з 50 м ширини. Тут резерв плаї, царму двох рот і штабу батальйону. Око — пи в піску, землянки слабі. Далі направо, в трохи вищім ґрунті — позиція краща, ґрунт міцніший.
Завданням роти було розбудувать позицію лівого крила, а в першу чергу — плацдарм.
В цім місті перейшли Стохід і якимсь чудом закріпились часово частини 4- ї фінляндської дивізії ген. Селівачова.
Категоричний приказ утримать позицію за річкою змусив до оборони цього плацдарму в надзвичайно'тяжких умовах. Од штабної сопки до окопів затоплені. доріжка з фашини ширини до 3 м. Ще вужча на праві горбки.
Окопи німецькі проходили рівнолегко і близько: од 100 до 60 метрів. Лежав перед ними вал оцинкованого колючого дроту. Всередині тієї позиції часто перекидались ручні гранати з окопу до окопу.
З тереном нічних небезпечних робіт знайомились ми при темноті; в окопах плацдарму треба було порушаться рачки. Окопи і проходи прострілювались перехресним огнем. Трохи крили рух кущі, коли вгору вилітали ракети. Найгірша позиція, яку можна уявить, навіть не забезпечена дротяною загородою. Вечором раз доїжджала кухня до штабної сопки. В порозумінні з піхотними штабами накреслено план найпильніших робіт. Отримано поміч людьми і возами.
Найпильнішим завданням було поставлення дротяних загород в найкоротшім часі за річкою. З уваги на одлеглість ворожих окопів належало заховать найбільшу тишину і обережність.
З тих причин робить загороду з забитих кілків, опутаних дротом, було неможливим. До цієї цілі виконано 300 рогаток і 150 їжаків.
Готові рогатки підвозилось возами до штабної сопки, а звідтіль підносились, починаючи з правого боку на лівий, уставляли і в'язали між собою рогатки сапери. Піхота підходила і зараз верталась; по двоє на рогатку, по одному на їжак. Вилітала ракета, всі падали і лежали без руху, поки згасне. Ланцюг виставлених керункових показував напрямок. Робота посувалась справно.
Удалось заховать тишину. Лічились ми і піхота з поважними стратами. Були вони, на щастя, невеликими. Забито сапера Соболевського, ранено чотирьох. Було це другої ночі, коли їжаки викидались з окопів, односились наперед на 15–20 кроків і в'язались.
Німці весь час освітлювали ракетами терен і обстрілювали з кулеметів. Вертавсь тоді ходом з лівого крила і бачив рої огників в кущах, чинимих кулями "дум-дум".
Мала увага. Коли ідеться на небезпечне завдання, каждий рух, крок, слово має свою вагу, заховується найбільша обережність. Напружений слух лове всякий одголосок, тихе порушення листя, плески води, шелест трави. Очі бачать в темноті зарис рослини, підозрілі контури і рухи. Вертаючись, обережність притуплюється, хоть буде то під боком ворога. Кроки ставляться сміло, часом появляється така безпечність, що хочеться… заспівать!
Коли ідеш там, тривоже і лякає каждий стріл, кажда пуля, що просвистіла чи, як комар, продзвеніла!
А то не є те найгірше. Та пуля страшна, що дзигне в неуловимій частині секунди — значить, близько пройшла смерть!
Власне в часі повороту з небезпечного, удачного завдання, коли притуплюється чуйність і увага, легко згинуть чи бути раненим. Знаю це по тобі.
Забезпечення висунутих окопів оцінено піхотним командуванням дуже високо. Рота дістала 10 хрестів і ще більше медалів. Дійсно заслужила в тих умовах.
Зараз же приступлено до зміцнення окопів. Поглибить не дозволяла вода. В діло пішли мішки, цим разом отримано їх багато захисного цвіту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військова служба“ на сторінці 55. Приємного читання.