Розділ «Військова служба»

Сформувалась численна кінна дивізія з полків, названих територіально: осетинський, черкеський, чеченський, два дагестанські і татарський. Чомусь названо її Дикою.

До неї потягся квіт офіцерів гвардії і голосних полків армейської кінноти. З інших країв з-за границі не було недостатку. Князь Мюрат — безпосередній нащадок знакомитого наполеонського бога кінноти, князь Станіслав Радзівіл — кузин Вільгельма, в минулім ганноверський гусар, пізніше — забайкальський козак. Іспанський гранд, славний спортмен-кіннотчик і т. д.

Тому було цікаво власними очима побачить екзотичну дивізію і її офіцерів. Взвод ішов без рушниць і інструменту, котрі зложено на кілька возів разом з ранцями.

Марш пройшов скоро і легко. Почали попадаться "всадники" щораз більше. З їх боку не видно ніякого зацікавлення нами… В бурках і великих папахах виглядали мальовничо. Без бурок, в черкесках, з шашками і кинджалами в серебрі, зовсім красиво.

В штабі дивізії зголосив своє прибуття і зараз дістав квартири для людей і для себе. Штаб дивізії поміщався в одлеглості коло 5 км од позиції. Резервні полки ближче по селах. Нас заквартировано і приділено до харчування до 1-го дагестанського полку.

В околицях розміщення дивізії було кілька маєтків і фільварків, покинутих власниками, як і в Романівці.

Коні мали добрі поміщення. Всі штаби містились в вигідних великих домах-палацах. Навіть дещо осталось служби, котра найшла собі заняття. Парки і чималі ліски забезпечували топливом і матеріалом.

Вечеря і сніданок добрі, смачні. Хлопці також задоволені. Вигідні квартири і чисто.

З Соловйовим і кількома саперами йдемо на позицію. Спокій, не чуть стрілянини. Позиція недалеко, але що за позиція? Ніякого дротяного загородження!

Окопи провізоричні, землянки невеликі, тісні. Завернуті в бурки кавказці неохоче дають дорогу, поглядають з цілковитою байдужністю. Тут життя і права інші.

Участок дивізії 4 км. Праці буде з головою, а час командіровки — 15 день. Нараджуюсь з усіми, роблю поділ праці, укладаю план. Складаю план цей в штабі дивізії і спис потрібних матеріалів. До штабу свого б-ну висилаю просьбу про вислання 10 пильщиків. Саперів ділю до розбудови окопів 20, старший — Міллер, єфрейтор, одесит. Ставить пас дротяних загород — 10, старший сапер Джух. До цієї роботи впросився Василь, він нудиться.

До праці помічничої просив визначать по 100 з офіцером. Тепер ще справа ночного забезпечення будови поясу дротяних загород: узгодження типів вигіднішого і безпечнішого плану розміщення частин в попередній лінії.

При своїх клопотах в штабі дивізії, представлено мене В. К. Михаїлу Олександровичу.

В кителі з генерал-лейтенантськими погонами, робив дуже добре враження.

Високий, широкоплечий, держався прямо, нічого не свідчить про високе положення. Замітна чимала лисина на низько остриженій голові. Лице продовгувате, худощаве. Сірі великі очі дивляться уважно, спокійно. Під прямим форемним носом невеликі вуса. Весь вираз лиця викликає довір'я, впливає на заховання щирості.

Голос — низький баритон. Взагалі робе враження маломовності. Мої просьби перелічив підполковник штабу, мені довелось дещо пояснювать або доповнювать.

Розпитував коротко про службу. Почувши, що почав війну в Пруссії в лейб- гвардії кінно-гренадерськім полку, значусь по кінноті, якось підкинув голову: "Да!" "Так точно, Ваше Вис-во!" — "Пріятно слишать." На тім кінчилось. Все, що треба, буде.

Робота рушила справно. В парку і лісі готовились кілля, пилялись дошки. Возилось з парку інж. колючий дріт, скоби, гвозді, кирки, лопати.

На самім початку розвивання праць на позиції і при загородах виникла непередбачувана поважна перешкода — всадники не хотіли працювать!

Коли Соловйов прикрикнув на такого, що нехотячи тикав лопатою в землю, чеченець схвативсь за кинджал: "Сєкім башка!" Це не жарти…