Розділ «Військова служба»

Це охорона проти шрапнелів і гранатних кусків. Од 5.1. до 6. II. перебував взвод в Дикій дивізії. Вмісто двох — чотири з половиною тижні.

За цей час трапилось кілька випадків: про них варто згадать. На початку певного дня сапери не їли обіду. Причина: "варився молодой вкусний кобилка!"

Од того дня в подібних випадках сапери мали "пілав" — баранину з рисом і "чіхірь" — кислувате вино.

Мало одбутись свято, здається, черкесько-інгуського полку, де тепер сапери живились.

Проходячи мимо кухні, чую крики і громаду всадників. Що там? З тридцять баранів готовлять на свято. їх не ріжуть, а одрубують голови. Був тоді при шаблі, здається, ішов в штаб полку.

Дійсно, рубають. Та як! Шашка вгору, падаючий наперед крок, свист клинка, голова одлітає, а толубище стоїть момент, потім осідає. "Ва-х!" Знали мене вже, навіть салютували!

"Попробуй, рубай!" — хтось пропонує. Всі цікаво дивляться. Шабля гостра як бритва, та чи зможу так рубнуть?

Немало залежить на оціні цих природних рубак…

Баран уже стоїть, ремиґає. Що буде — спробую. Шабля трохи інакшого вимагає удару — більше крива, треба робить удар рішучий. Вийшло не гірше, як у інших.

"Ва-х! Дай шашку, пасмотрім!" Оглядано, згинано, пробувано щупать на звук, гострість на ніготь. Ще більше прибуло поваги.

Як ще, стріляючи з нагана до цілі на 50 кроків, умістив три кулі в середині, був признаним зовсім "своїм".

В (…) полку на святі був присутнім великий князь. Будучи гостем, мав місто вигідне, приглядався всім уважно. Настрій свійський, родинний. На столі багато закусок, немало бутилок. Дання гостро приправлені: часник, цибуля, перець, навіть свіжі помідори. Шашлик, бастурма, дика коза.

Все попивається вином — червоним і білим. Михаїл Олександрович їв небагато, випив, може, з три бокали вина. Прислухувався до розмови, часом щось одповідав. Загальний настрій піднесений, веселий. Перейдено до кількох менших кімнат. Подано там чорний кофе і коньяк. За малими столиками присілось за карти. Граю з трьома в вінт. Четверо молодших рядом розписало пульку преферанса. Карти ще не розпечатані. Входе великий князь, робе знак: "Сидіть, не вставайте".

Один од преферанса просе: "Ваше Височество, положіть на карти руку — на щастя!" Той почервонів, хвилину затримався, потім скоро протяг руку, взяв одну колоду, моментально розірвав в пальцях надвоє, усміхнувся, ще більше почервонів і скоро одійшов до інших кімнат. Всі скочили з міста і кинулись розбирать порвані карти на пам'ять: "Яка велика сила в пальцях!"

Присутній старший віком полковник Фролов зазначив: "Сила по батькові, Олександр III легко згинав підкови і щодень колов тяжким топором сажень дров!'

Фролов командував, як припоминаю, чеченським полком.

6. II. взвод вистроївся перед штабом дивізії. Одходив в Ромашівку, виконавши завдання. Ранені сапери стояли в рядах. Всі троє пролежали по два тижні в околодкові, а рани затяглись; кості не порушені, а всі в ноги.

Нашою працею задоволені всі од вел. князя до всадників. Заслужили сапери собі поважання і вдячність.

Заслужили і нагороду — 10 хрестів і 15 медалів. Подякувавши коротко за положений труд в небезпечних варунках, великий князь, згідно з уложеним реєстром, причепив на гурди нагороди вибитнішим саперам.

Мені першому дістався орден Св. Анни. Червоний темляк до шаблі і маленький хрестик, вправлений в верх ефесу. На кривім забезпеченні руки надпис вигравіровано — "За храбрость". Клинок злотоустовський.