Попрощались ми з Колею, щоб більше ніколи не спіткатися. Минуло понад 40 літ, як узнав про його судьбу. З війни повернувся в ранзі штабс-капітана з численними високими бойовими одзначеннями. В домових війнах уділу не брав. Працював в зв'язку. В часі впровадження колхозів був "репресіруваний", т. з. арештований і вивезений в безмежні сніги півночі. Слід по нім загинув. Як загинув слід по мільйонах в часах одного з найбільших злочинів в діях людськості.
* * *Знову потяглися сірі дні. Левашов мав добру пам'ять. Прийшла телеграма про одкомандирування мене десь до іншої частини. Узнавши про це, лягаю в ліжко і складаю рапорт "Сего числа заболел, служби Его імператорского Величества несті не могу…". Ніхто не має права мені не вірить! Ніхто не має права контролю Вистарче порошок од фершала, кинутий на смітник. Поїхав Грач. Мержанов ходе хмурий. Виздоровлюю одразу.
В марті батальйон одходе на відпочинок в район Волочиська. 3-тя рота розміщається в містечку Тарнорудка над р. Збруч перед воєнною границею з Австрією.
Церква, жидівський гандель. Можна набуть булки, молоко, масло, яйця.
Маширували через Будзанів і Скалат.
На Ікві. Славна операція БрусиловаВ Тарнорудці мешкання вигідні. Погода тепла, весняна. Сапери одпочивають, обмиваються, обшиваються. Був Великий піст. Надходив Великдень. Рота говіла.
З Романовим живемо рядом. Його денщик Мілютін, як досвідчений і розумний великомійський бувалець, діставав через жидів все, чого не хватало. Василя цілким собі підчинив і на нього дивився звисока. Зате Василь достарчав нам дуже дешево свіжі яйця. Секрету тих операцій Мілютін не міг постигнуть. А вияснився він під кінець нашого перебування.
Почалось з крику якоїсь баби. Стояв саме перед мешканням. З дальшого двору вийшов Василь і довгими ногами ішов в мою сторону. За ним з двору вискочила баба, кричала на всю вулицю, махала руками. Ставали сапери, виходили інші баби, додали свої голоси — кричать і лаяться баби уміють скрізь. Василь проходить на квартиру з лицем, нічого не виражаючим.
Отож, діло було таке. В сінях, не покритих стелею, на горищі кури несуться. Василь, маючи високий зріст, запускає там свої довгі руки, нащупує гніздо і знесені яйця вибирає.
Робив це методично, не підряд, ніби заходячи до товаришів в гості. Ця операція тяглась довго, тепер попався.
Признаватись, що я ті яйця їв, не випадало. Василь постояв дві години під рушницею.
На насмішки не звертав ніякої уваги. Яєць більше не вибирав. Скоро рота після Великодня перейшла над р. Ікву, притоку Стиру.
Перед нами містечко Млинів. Спочатку рота стала в селі Ужинець, а потім пересунулась трохи на північ.
Позиції розбудовано вище всякої похвали, старанно і надійно. Куди краще, ніж робили ми. Місцевість покрита лісом, криє глибокі рови получения. Ґрунт збитої глини позволяв будувать глибокі бліндажі "лисячі нори" з ґрунтовим перекриттям 6–7 м, надійним проти польової тяжкої артилерії. Передні окопи вигідні, глибокі, з стрільницями, козирками, вигідним розміщенням. Дається зауважить численні маси резерв, батарей. Багато кулеметів "кольта" з повітряним охолоджуванням.
Все добре маскується гористим берегом. Не видно надійної оборони проти літаків, слабо розвинута своя авіація.
3-сант. польова гармата уміщена на міцному колесі, яке надіто на вкопану сваю. Дуло стирчить догори, опір зубом входе в землю. Променем (радіус), трохи довшим опору, коло вибите рівномірно поділками. Гармата ходить по тім колу, наставляється на ціль. Віддаль лічиться інструментами, кут механічно — і бабах!
Внизу крутять опору гарматчики: один сидить, наставляє кут, раз за разом — ба-ах! ба-бах в різних містах. А білий, гарний австрійський "Gaube" летить, де треба, йому хмарки білих, круглих хмарок вибухів шрапнелів кривди не чинять.
Два "максими", тоже на колесах, більше лякають "Gaube", і він держиться вище, свою одну-дві бомби 100–150 кг кидає звичайно нецільно. Деколи почується наростаючий гук: то летять наші великі тихоходні "фармани", називаємі глузливо "цейхаузи".
Не вспіють підняться над позиціями, як повертають назад. Ворожа протильотнича артилерія б'є "бризантними". З великим гуком "бризантки" вибухають дуже цільно, творячи масу гострих одламків і чорного диму.
Рота має нового командира — поручика Петрова Віктора Петровича. Мержанова перенесено до іншого б-ну. Доброго спомину не зоставив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Військова служба“ на сторінці 39. Приємного читання.