TextBook Трактат І.Могильницького був відомий у рукописах, його дещо скорочений варіант надруковано було у 1829 р. в польському перекладі. Він мав вплив на формування національної свідомості і народознавчих устремлінь молодого покоління західноукраїнської інтелігенції. М. Шашкевич ще в 30-х pp. вимагав добути з консисторських архівів і видати "Граматику" І. Могильницького. І. Франко не випадково назвав І. Могильницького "першим мужем на Гїлицькій землі, котрий намагався розвіяти пануючу тут у погляді на національну справу єгипетську темряву з допомогою світла науки".
Позитивно позначилася в Галичині діяльність Зоріана Долснги-Ходаковського, його народознавчі мандрівки в цьому краї, його знаменита стаття "Про Слов'янщину перед християнством", надрукована у Кременці у 1818 р. Висока оцінка ним творів усної народної поезії сприяла посиленню уваги в Галичині до фольклору.
У 1822-1823 pp. на сторінках двох випусків альманаху "Львівський пілігрим" вперше в Галичині були надруковані добірка українських і польських пісень, статті про народні пісні, написані професором Львівського університету Карлом Гютнером і майбутнім галицьким істориком Денисом Зубрицьким.
Ще перед виступом "Руської трійці" окремі представники західноукраїнської інтелігенції виявили живий інтерес до розвитку нової української літератури на Наддніпрянщині, до російської літератури і науки, підтримували особисті зв'язки з слов'янськими діячами науки і культури. Наведені приклади переконують, що не було таким вже непочатим краєм те поле, на яке ступила на початку 30-х pp. "Руська трійця". Справедливіше буде сказати, що причини виникнення її значною мірою пов'язані з кращими попередніми здобутками культурного руху в Галичині. Розгортаючи свою діяльність далі, вона поставила її на широку основу, збагатила й поглибила зміст комплексом важливих, актуальних питань, та осмисленням їх у дусі передової суспільно-політичної і культурної думки того часу.
Організатором гуртка був М. Шашкевич. Як людина поетично обдарована, він не був байдужий до народної поезії, приніс живе зацікавлення до неї і в мури львівської духовної семінарії, до якої вступив у 1829 р. У Львові він став одним з учасників загального збирацького фольклорного руху 20-30-х pp. Уже на початку перебування в семінарії М.Шашкевич зблизився зі своїм ровесником І.Вагилевичем. який приніс із рідного карпатського села захоплення народнопоетичним словом. У 1831 р. до семінарії вступив Я. Головацький.
"Руська трійця" —напівлегальне демократично-просвітницьке і літературне об'єднання, було створене М. Шашкевичем, І. Вагилевичем та Я. Головацьким. Своєю різнобічною діяльністю "Руська трійця" здійснила перехід від фольклорно-етнографічного етапу національного руху до культурницького, зробила перші кроки в напрямку політичного вирішення національних проблем.
Члени "Руської трійці" перебували під впливом ідей романтизму, творів істориків, етнографів та літераторів Наддніпрянської України, тому прагнули підняти дух народний, просвітити народ.
Ці та інші факти дають підставу бачити виникнення гуртка М. Шашкевича і характер його діяльності в контексті з європейським і особливо слов'янським визвольним рухом, ідеалами слов'янської взаємності, національно-культурної самобутності.
Дослідник історії цієї організації Р.Кирчів слушно зауважує, що все зроблене "Руською трійцею" в галузі етнографії і фольклористики, — це велика і дуже істотна частина загальноукраїнського народознавчого доробку І половини XIX ст. Не регіонального галицького чи західноукраїнського, а саме всеукраїнського. Так проглядається її діяльність, мета і сутність самими учасниками: "...оце ми всі із-за Бескиду, від Тиси, з-поза Сяну і по Серету — з братією нашою задні провою складаємо одне существо".
Наприкінці 1836 р. в Будапешті побачила світ "Русалка Дністровая" - - збірник літературних, фольклорних праць членів "Руської трійці". Це був новаторський твір і за формою, і за змістом.
Він написаний народною українською мовою, фонетичним правописом, цивільним шрифтом. Це робило збірку зрозумілою українському читачеві. Три ідеї пронизують збірку: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків повстань; пропаганда ідей власної державності та політичної незалежності.
БУРЖУАЗНА РЕВОЛЮЦІЯ 1848 Р. В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ — "ВЕСНА НАРОДІВ" — І РЕФОРМИ В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
В 1848 р. хвиля революційного руху охопила всю західну половину європейського материка. У Франції було скинуто короля-рантьє Луї-Філіпа. В Австрійській імперії рух цей відгукнувся більш голосно, ніж будь-де. Нездатність монархії Габсбургів досягти справжнього об'єднання багатонаціональної країни привела до революції: повстала Угорщина, повстали слов'янські народи Австрії, які були підготовлені попереднім культурницьким і громадським рухом. Спочатку це були чехи і словаки, які створили федеративний сейм в Празі. Боротьба поневолених народів Центральної і Східної Європи за свободу і дала назву революції — "Весна народів".
Віденський уряд швидко пішов назустріч вимогам народів імперії. По відношенню до Галичини ця швидкість була тим більшою, що Австрія розраховувала знайти в русинах під час революції противагу більш революційно налаштованим полякам. Цісарські милості посипалися на українців як з рогу достатку. Зразу ж знищено було кріпосне право в тих його залишках ще від реформ Иосифа II. Народові Галичини була октройована конституція. Тобто, русини отримали одразу повноту не тільки громадянських, але й політичних прав. Був знову відкритий Львівський університет, і на кафедрах богослов'я, української словесності і української історії знову почалося викладання українською мовою.
13 квітня була створена поляками Центральна Рада Народова як орган самоврядування для координації всіх революційних дій у м. Львові. 15 травня 1848 p. була скасована панщина у Галичині на п'ять місяців раніше, ніж в самій Австрії. Це було зроблено місцевими польськими властями під враженням так званої "мазурської різні". Перед цим польські революціонери, які були з поміщиків, дворян, інтелігенції, закликали до революційної боротьби, розраховуючи на селян-українців. Але піднялися селяни-поляки проти самих панів-рсволюціонерів і влаштували їм оту саму "мазурську різню".
А у Львові серед місцевої шляхти піднялася "хвиля великого страху" у зв'язку з чутками про цю різню. Тому таким швидким було й скасування кріпосного права.
Для протиставлення Центральній Раді Народовій на початку травня була створена українцями Головна Руська Рада на чолі з Григорієм Єфімовичем. В травні ж ГРР передала петицію губернатору графу Францу Стадіону з вимогою розподілу Західної і Східної Галичини і об'єднання останньої з Закарпаттям і Буковиною, як окремої Української провінції.
В цьому ж 1848 р. у Львові вийшла друком перша взагалі українська газета "Зоря Галицька", а також була створена культурно-просвітницька організація "Галицько-Руська матиця".
ГРР через "Зорю Галицьку" пропагувала свою програму політичної діяльності, яка потім надовго стала програмою передової частини галицької інтелігенції. Йшлося, перш за все, за "добро і щастя народу" в демократичному значенні цього слова. Особливо підкреслювалося, що під добром і щастям мається на увазі захист прав віри і релігійного обряду. Далі йде "розвиток і піднесення народності у всіх її частинах", тоб-то вдосконалення мови, введення її в школах, видання друком газет і книг українською мовою. І, врешті, охорона конституційної свободи і спроба шукати шляхів покращення життя лише в межах конституції.
Поляки у Віденському сеймі виступали з твердженням, що в Галичині немає українців, русинів, а є тільки селяни і священики — "поп да хлоп".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора А.І.Кормич на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТемаХ. УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА ABCTPO-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ. ЕПОХА НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ (КІНЕЦЬ XVIII — КІНЕЦЬ XIX СТ.)“ на сторінці 7. Приємного читання.