Розділ «Лекція II»

Короткий зміст:

Перше феодальне державне утворення у Східній Європі—Хазарський каганат. Державний переворот Обадії, прийняття іудаїзму, розширення території. Розвиток міст Хазари. Стосунки Хазари з сусідніми державами. Розгром каганату кн. Святославом. Основні проблеми:

За перших півтораста років самостійного існування (650-800 pp.) малесенький тюрко-хазарський етнос не тільки відстояв свою незалежність, а й розширив межі своєї держави до Дону, а потім і до Дніпра на заході, Кавказького хребта і Яйли на півдні і Яїка на сході. Північний кордон визначити важко, тай навряд чи він існував як певний рубіж. Скоріше, можна говорити про силу впливу, яка плавно зменшувалася по мірі віддаленості від столиці. За 250років самостійного існування Хазарія виросла настільки, що з малесенького уділу західнотюркських царевичів перетворилась в сильну державу, яка виграла війну у Арабського халіфату. Але після переплетіння долі хазарів з іудеями і втручання у внутрішнє життя Хазари східних слов'ян вона зникла з політичної карти світу.

ПЕРШЕ ФЕОДАЛЬНЕ ДЕРЖАВНЕ УТВОРЕННЯ В СХІДНІЙ ЄВРОПІ — ХАЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ

ДЕРЖАВНИЙ ПЕРЕВОРОТ ОБАДІЇ, ПРИЙНЯТТЯ ІУДАЇЗМУ, РОЗШИРЕННЯ ТЕРИТОРІЇ

866 роком датується перша латинська згадка про іудаїзм у Хазарії, що означало визнання іудейського царя-васала рівним хазарському каганові.

На початку IX ст. в Хазарії відбувся державний переворот під керівництвом Обадії. Владу захопила іудейська община, яка поставила поряд з каганом-тюрком царя-іудея. І "стали стікатися до нього іудеї з різних мусульманських країн і з Рума", — зазначив Аль-Масуді.

Кордони Іудео-Хазарії на півдні сягали Дербента, на сході — Яїка, на заході — Північного Криму, на півночі — Камської Болгарії. Торговельні колонії каганату розповсюджуються від Китаю до Іспанії. На цій території єврейські купці завозили з Заходу рабів, хутра, мечі. Зі Сходу — алое, мускус, камфору тощо. Кагани Хазарії збирали данину з 25 держав.

Збільшення кількості підданих, данників каганату, було вигідним Хазарії. Тому в другій половині IX ст. західним кордоном каганату став Дніпро. Сіверяни, в'ятичі і радимичі стали хазарськими данниками, а тиверці й уличі, що мешкали в пониззі Південного Бугу і Дністра до гирла Дунаю, як припускає проф. Л.М. Гумільов, могли бути союзниками кагана в безперервній війні з мадярами.

Каганат не мав своєї регулярної армії, тому наймав військових іноземців. Спочатку це були печеніги, потім — гузи, а далі — мусульмани з берегів Каспію. Постійний корпус найманої гвардії в столиці каганату Ітілі складався з 7 тисяч вояків. Для утримання в покорі і окраїн каганату, і власного народу, а також малих війн з іншими державами цього було досить.

Платня найманцям за службу була великою, але уряд Хазарії ставив жорсткі умови: армія не повинна була терпіти поразки. За неї воїни карались смертю. З погляду європейців чи євразійців це було недопустимо навіть по відношенню до бойових коней чи мисливських собак. Однак бажаючих найнятись на службу в каганат вистачало.

РОЗВИТОК МІСТ ХАЗАРІЇ

СТОСУНКИ ХАЗАРИ З СУСІДНІМИ ДЕРЖАВАМИ

Хазарія була торговельною імперією. Арабські мандрівники писали, що хазари нічого не виробляють і нічого не вивозять з країни, окрім риб'ячого клею. Транзитна торгівля купців-іудеїв була основним джерелом фінансування бюджету каганату. Тому в Хазарії існувала вимушена відносна віротерпимість.

В купецькій імперії, якою була Хазарія, торговельні шляхи були нервами державного організму. Караванні шляхи зв'язували каганат як з Азією, так і з Європою. Один шлях вів в Хазарію з Багдаду через Кавказ. Другий — через Мерв, Бухару, плоскогір'я Устюрт, через Яїк, вздовж Волги в Булгар і далі.

Проте розпад Арабського халіфату призвів до втрати хазарськими купцями зручного караванного шляху з Багдаду в Ітіль. Іудейським купцям прийшлось воювати за них з мусульманами-шиїтами. Знову потрібні були воїни-найманці. Найкраще для цього підходили варяги-язичники. Хазарський цар найняв кн. Олега з дружиною. Він пообіцяв їм за це поділ Східної Європи і підтримку за знищення Руської держави і кн. Аскольда.

Ще в середині IX ст. хазари домовлялися з варягами про поділ Східної Європи, а в X ст. каганат сам захопив її майже всю. Бувші данники Хазарії — в'ятичі, радимичі, сіверяни та інші слов'янські племена вже були включені до складу каганату. Рубіж ІХ-Х ст. був вершиною могутності Хазарії і часом смертельної небезпеки для племен Східної Європи.

Олег оволодів у 882 р. Смоленськом і Києвом, а потім підкорив собі сіверян і радимичів, які були данниками Хазарії. Правда, це мало узгоджується з союзницькими стосунками хазар і Олега.

Купецька організація рахдонітів (з перської — тих, що знають дороги) з центром у столиці Хазарії м. Ітіль стала гегемоном Східної Європи. А ізольоване Руське князівство стало васалом Хазарії. Відсутність у "Повісті минулих літ" Нестора-літописця опису подвигів кн. Олега свідчить, що в останні роки свого княжіння він не перемагав. Більш того, на початку X ст. руський флот воює на Каспії проти ворогів хазарського царя. Це була типова для того часу "данина кров'ю". Слов'яни під командою варягів билися і помирали за торговельні шляхи купців-рахдонітів.