Розділ «РЕСПУБЛІКИ ЗАКАВКАЗЗЯ»

Парадоксально, але у подальшому збереженні статус-кво зацікавлені всі безпосередні учасники цього "замороженого" конфлікту. Для вірмен статус-кво означає посилення позицій НКР. Азербайджанці сподіваються, що через декілька років ситуація навколо Нагірного Карабаху кардинально зміниться і цю проблему можна буде розв'язати на основі азербайджанського варіанта врегулювання питання. Є також зацікавленість із боку Росії, принаймні до того часу, як знайдуть формулу, що зміцнювала б положення Москви у Південнокавказь-кому регіоні. Проте зростає небезпека вирішення конфлікту військовими засобами. Новий Президент Азербайджану Ільхам Алієв як лідер держави, котра програла, взявши курс на силове розв'язання проблеми.

Стосовно самої Нагірно-Карабаської Республіки, то вона і досі залишається не визнаною світовим співтовариством. Міжнародне співтовариство виступає за територіальну цілісність Азербайджану, за введення до невизнаної республіки міжнародного військового контингенту. 24 листопада 1996 р. у ній відбулися перші президентські вибори. Переважну більшість голосів отримав Роберт Кочарян, який за рішенням парламенту НКР перебував на цій посаді з 1994 р. Навесні 1997 р. його призначили прем'єр-міністром Республіки Вірменія, а через рік, на весні 1998 р., обрали президентом. У Нагірному Карабасі президентом на десять років став Аркадій Гукасян, якого у липні 2007 р. змінив 47-річний генерал національної безпеки Бако Саакян. У 2006 р. за першу Конституцію НКР, що мала зміцнити інститути влади поза Азербайджаном, проголосувало 98,58 % жителів Карабаху. Проте міжнародне співтовариство, в особі Генерального секретаря Ради Європи Т. Девіса, заявило, що референдум був незаконним і остаточне рішення про статус Нагірного Карабаху можна відпрацювати тільки шляхом політичних переговорів між керівництвом Вірменії та Азербайджану за підтримки посередників, які входять до складу Мінської групи ОБСЄ — Росії, Франції та СІЛА.

Починаючи від середини 2005 р. Єреван почав зазнавати посиленого тиску з боку Вашингтона. Невипадково у доповіді Державного департаменту США із прав людини від квітня 2007 р. міститься дуже категоричне формулювання: "Нагірний Карабах — окупована територія у складі Азербайджану". Пояснюється це тим, що між Вірменією та Іраном останнім часом розвивається посилене співробітництво, а Іран оголошений головним ворогом Америки.

Запитання для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи