Після складання іспиту за категоріями (лікарі повинні знати мову ліпше, ніж будівельники, а вчені — краще, ніж продавці) слід присягнути на вірність Естонській Республіці та її конституційному ладу. Також потрібно ознайомитися і добре знати естонську культуру, звичаї та норми, прийняті в цьому суспільстві. Пройшовши в такий спосіб натуралізацію, можна сподіватися на одержання громадянства. Клопотання тих осіб, які мали у минулому судимість або стали відомі через недостатню лояльність, не приймають.
У1992 р. було прийнято Закон про вибори, за яким до виборчих урн можуть йти лише громадяни Естонської Республіки, а значна частина неестонського населення свої громадянські права таким чином втратила. У зв'язку з цим їхні представники вже не могли потрапити до владних структур і виражати їхні інтереси. За Законом про землю суб'єктом її приватизації є лише громадяни Естонії, отже, негромадяни не могли на це розраховувати. Великі проблеми виникали при влаштуванні на роботу, якщо її вдавалося знайти апатриду.
Особливо багато російськомовного населення перебувало у північно-східному регіоні республіки, де зосереджувалися республіканські енергетичні і паливні центри, в яких розміщувалися підприємства середнього машинобудування, а також найбільше текстильне підприємство Естонії — "Кренгольмська мануфактура". Перебуваючи у скрутному становищі, політики цього району висунули ідею створити Принаровську республіку (від назви річки Нарова). У найбільшому місті Нарві лише 10 % населення були естонці, інші — негромадяни Естонії, котрі зазнали утисків як у політичних, так і в економічних і соціальних правах. Проте прибалтійського Придністров'я не виникло.
Так само, як і в інших країнах Балтії, в Естонії загострюються проблеми з робочою силою. Тому міська управа Таллінна розробила нову програму житлового будівництва, за якою для працівників необхідних місту професій споруджуватимуть соціальне житло. До них належать працівники муніципальних установ, шкіл, дитячих садків та ясел, бібліотекарі, музейні працівники, поліцейські, співробітники соціальних служб. За нинішніх цін на житло вони не можуть придбати дім або квартиру: ціна однокімнатної квартири в Таллінні у 2008 р. становила 50 тис. дол., а її оренда — 400 дол. на місяць. У результаті в місті спостерігалася нестача таких фахівців. Подібна система діяла за часів СРСР. Наприклад, для одержання квартири з постійною пропискою двірник мав відпрацювати 10 років. У Таллінні житлову площу в споруджених для них будинках "потрібні люди" у власність не одержуватимуть, але зніматимуть її за цінами, значно нижчими ніж ринкові.
Отже, країни Балтії, незважаючи на невеликі територіальні, демографічні й природні ресурси, виявилися найуспішнішими серед нових незалежних держав у становленні нового життя. їхні досягнення визначаються насамперед величезною наполегливістю і терплячістю у досягненні визначеної мети: повернутися до європейської цивілізації та жити за її правилами, насолоджуючись тими можливостями, які створюються.
Запитання для самоперевірки
Завдання для самостійної роботи
РЕСПУБЛІКИ ЗАКАВКАЗЗЯ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія нових незалежних держав» автора Т.В.Орлова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕСТОНІЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.