Розділ «Тема 15. Арабо-мусульманська цивілізація»

Якщо спробувати зрозуміти причини надходження нових бійців до лав ісламістських організацій, то слід узяти до уваги умови існування значної кількості молодих людей, позбавлених можливості одержати професію або принаймні роботу, нехай некваліфіковану. Повна безперспективність, що нерідко супроводжується насмішками старших сестер над нездатністю молодих чоловіків заробити собі хоча б на одяг і цигарки, не кажучи вже про створення й утримання власної сім'ї. Стан відчаю, пригніченості, депресії може довести до суїциду. Однак самогубство в ісламі вважається ще більшим гріхом, ніж в інших релігіях. А загинути, прийнявши на себе ореол мучеництва, - це часом єдиний благородний вихід із ситуації. Ісламський енциклопедичний словник пояснює: "Шахид - той, хто пожертвував собою за віру, помер мученицькою смертю. Шахид стверджує свою віру смертю у війні проти невірних, йому гарантований рай. Уславлення загибелі за віру, наближення до Бога викликає прагнення удостоїтися такої честі..." Шахид не тільки гарантовано матиме всі насолоди раю. Він може "замовити слово" ще за 70 своїх родичів і близьких. І вони теж потраплять до раю. Поки не трапилося "вмерти за віру", вступ до однієї з радикальних організацій надає хоч якоїсь соціальної значущості. Своїм прихильникам ісламісти допомагають фінансово. Можна навіть одержати вищу освіту за рахунок організації. Дехто, не відданий ідеї фанатично, таємно сподівається уникнути страшної долі. Декому нікуди подітися через неспроможність сплатити борги. Дехто свідомо йде на смерть за віру. Раніше типовим шахидом був чоловік. Однак із середини 90-х рр. минулого століття 40 % смертників становлять жінки. Перші теракти за участю шахидок мали місце в Палестині й Ізраїлі.

Близький Схід називають "гарячою точкою планети", особливу запеклість надає ар або ізраїльський конфлікт. Він має чимало причин. Однак наразі варто підкреслити значення Єрусалиму. Арабською мовою він зветься Аль-Кудс - "священний" є третім зі священних міст після Мекки та Медини, місцем, де знаходяться дві великі мечеті Масджид аль-Акса ("Віддалена") та Куббатас-сахра ("Склепіння скелі"). Обидві глибоко шануються в ісламському світі. Ці мечеті пов'язані з переказом про нічні мандри Махаммада з Мекки в палестинську землю, під час яких Пророк був піднесений на небо для зустрічі з Аллахом. Зараз ці святі місця знаходяться в руках ізраїльтян, яких мусульмани вважають за най зліших ворогів своєї віри. Ізраїль є для них представником і форпостом Заходу, насамперед США. Американців звинувачують у тому, що за їхнього сприяння євреї захопили Святу землю. Майже одностайно всі мусульмани світу вбачають у цьому трагедію і ганьбу своєї віри. А злочинцями називають Ізраїль і Сполучені Штати. Це є важливим аргументом необхідності боротьби проти них і загалом проти Заходу, оскільки вони позбавили мусульман гідного місця у світі. Щодо християн Заходу, то мусульмани зовсім не вважають себе агресорами. На їхню думку, вони вже тисячу років відчувають тиск з боку християнської цивілізації і вважають за необхідне дати відсіч.

Протистояння Заходу є одним з виявів "зіткнення цивілізацій". Це нині широковідоме стале словосполучення походить від назви праці американського аналітика С. Хантингтона (статтю було надруковано в 1993 р., а книгу - у 1997 р.). Автор вважає, що в сучасному світі головні конфлікти "будуть відбуватися між націями і групами, що належать до різних цивілізацій. Зіткнення цивілізацій буде домінувати у світовій політиці". Культурні характеристики і відмінності, вважає він, є менш рухливими і змінними, ніж політичні й економічні. "Комуністи можуть стати демократами, багаті бідними, і навпаки, але росіяни не можуть стати естонцями, а азербайджанці - вірменами. У класових та ідеологічних конфліктах ключовим питанням було: "На чиєму ти боці?"... У міжцивілізаційних конфліктах - "Хто ти?" Це давість, яку не можна змінити". І ще одна дуже важлива цитата: "Лише на поверхні західна культура просякає собою решту світу. На глибшому рівні західні концепції кардинально відрізняються від тих, що переважають в інших цивілізаціях. Західні ідеї індивідуалізму, лібералізму, конституціоналізму, прав людини,рівності, свободи, панування закону, демократії, вільного ринку, відокремлення церкви від держави часто знаходять

слабкий відгук в ісламській, конфуціанській, японській, індуїстській, буддійській або православній культурах. Західні спроби пропагувати ці ідеї викликають протилежну реакцію, спрямовану проти "імперіалізму прав людини", і ствердження своїх власних цінностей... Саме по собі уявлення про можливості "універсальної цивілізації" є західною ідеєю, що суперечить партикуляризму більшості азіатських спільнот і їх схильності робити наголос на відмінності одних народів від інших". На думку С. Хантингтона, головна проблема, що постає перед Заходом, це не ісламський фундаменталізм, це - інша цивілізація, що виявилася непроникною до його впливів і яка затято боронить свої цивілізаційні основи. Якщо спробувати виявити глибинні причини напруження, то можна сказати, що Захід завжди був націлений на змінювання, на самовдосконалення, відкидання того, що, як йому здавалося, віджило свій час. Мусульманська цивілізація від початку є цивілізацією канону, тобто незмінної норми. Звідси таке сильне побоювання, що її підвалини традиційності може зруйнувати цивілізація, що має зовсім іншу динаміку історичного розвитку. Питання порозуміння залишається гострим і відкритим.