• 7. Класифікація за особливостями інноваційного процесу – внутрішньоорганізаційні, міжорганізаційні. У першому випадку розробником інновації є підприємство чи організація, де інновація й використовується; у другому усі ці ролі розподілені між спеціалізованими організаціями: НДІ, КБ, лабораторією, підприємством.
• 8. Класифікація за охопленням очікуваної частки ринку – локальні, регіональні, національні, світові.
• 9. Класифікація за етапами НТП – наукові, технічні, технологічні, конструкторські, виробничі, інформаційні.
• 10. Класифікація за ступенем інтенсивності – “бум”, рівномірні, слабкі, масові.
• 11. Класифікація за темпами здійснення – швидкі, уповільнені, зростаючі, рівномірні, стрибкоподібні.
• 12. Класифікація за місцем в організації – інновації на вході, інновації на виході, інновації системної структури тощо.
Зауважимо, що чинні міжнародні норми збирання даних про інновації поширюються на чотири типи інновацій:
• продуктові – впровадження товару або послуги, які є новими або значно поліпшеними у частині їхніх властивостей або способів використання;
• процесові – впровадження нового або значно поліпшеного способу виробництва або доставки продукту;
• маркетингові – впровадження нового способу маркетингу, що передбачає значні зміни в дизайні або упакуванні продукту, його складуванні, просуванні на ринок або в призначенні ціни продажу;
• організаційні – впровадження нового організаційного методу в діловій практиці організації, в організуванні робочих місць або зовнішніх зв'язків.
Чинні міжнародні норми, основані на рекомендаціях, затверджених в Осло в 1992 р. “Керівництво Осло”, прийняли країни Північної Європи за сприяння Фонду розвитку промисловості для збирання даних про технологічні інновації, оскільки дослідження ОЕСР двадцяти проектів із проблем інноваційної діяльності, проведені в 1990 р., довели суттєві розбіжності в меті, методах, визначеннях основних понять інноваційної діяльності.
Еволюція теорії інноватики пов'язана із розвитком понятійного апарату та розширенням класифікаційних ознак. Для поглибленого самостійного вивчення курсу доцільно звернутись до матеріалу Додатка 1, де подано відповідні розширені класифікації інновацій.
Наведені вище ознаки класифікації використовують вчені та фахівці в управлінні інноваційною діяльністю на різних рівнях, зокрема під час уточнення місця та завдань інновацій у структурі комплексного розвитку організації та країни.
Механізм управління інноваціями
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 4. Приємного читання.
