• 2. Визначити перспективність майбутніх нововведень.
• 3. Установити проблемні зв'язки між різними типами інновацій.
• 4. Підібрати методи управління, адекватні особливостям кожного інноваційного процесу, які випливають із переважаючого типу інновацій, що утворюють ці процеси.
• 5. Створити економічні механізми й організаційні форми управління інноваційною діяльністю залежно від типу інновацій.
• 6. Визначити методи й форми реалізації і просування інноваційного продукту та інноваційної технології залежно від різних типів інновацій.
• 7. Оптимізувати організаційні форми інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури, економічні відносини в інноваційній сфері.
• 8. Створити стимули для активізації інноваційних процесів у галузях, регіонах і підприємствах.
Першу класифікацію інновацій розробив Й. Шумпетер. Її використовували до кінця 60-х років XX ст. Він виокремив п'ять типів інновацій:
• 1) виробництво невідомого споживачам нового продукту або продукту з якісно новими властивостями;
• 2) впровадження нового засобу виробництва, в основу якого покладено нове наукове відкриття або новий підхід до комерційного використання продукції;
• 3) освоєння нового ринку збуту певною галуззю промисловості країни, незважаючи на те, існував цей ринок раніше чи ні;
• 4) залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів, незалежно від того, існували ці джерела раніше чи ні;
• 5) впровадження нових організаційних форм.
На сучасному етапі інновації класифікують за іншими ознаками, а саме:
• 1. Класифікація за змістом. Вона дає змогу визначити спрямованість новації і мету, якої буде досягнуто за умов її реалізації. За цією ознакою виокремлюють:
– продуктові інновації, які орієнтовані на виробництво і використання нових (поліпшених) продуктів у сфері виробництва або у сфері споживання, тобто на створення нової споживчої цінності, що приваблює більшу кількість споживачів;
– інновації процесу, тобто нові технології виробництва продукції, організування виробництва і управлінських процесів (дають переваги у витратах, продуктивності, якості);
– ринкові інновації, які відкривають нові сфери застосування продукту або дають змогу реалізувати продукт чи послугу на нових ринках і розширюють межі ринку, на якому працює організація.
• 2. Класифікація за ступенем новизни. Вона сприяє визначенню організаційної форми створення і реалізації інновацій, а також джерел фінансування інноваційного процесу. За цією ознакою виділяють такі інновації:
– базові (новий спосіб виробництва або раніше не відомий продукт, які започатковують чи дають імпульс розвитку нової галузі). Такі інновації, як правило, створюються спеціалізованими науково-дослідними структурами, потребують великих інвестицій і особливої організаційно-структурної форми управління їх реалізацією – управління інноваційними проектами;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 2. Приємного читання.
