Малий бізнес суттєво відрізняється від середнього і особливо великого підприємництва за технологічним та організаційним укладом. Його життєздатність залежить не стільки від суперництва всередині великого та середнього бізнесу та між ними, скільки від конкурентної боротьби гігантів, що володіють потужним інноваційним та інвестиційним ресурсами. Саме така конкуренція на внутрішніх та зовнішніх ринках товарів – головний фактор модернізації
та розширення сучасного масового виробництва, що сприяє розвиткові малого бізнесу. Малі інноваційні підприємства – важливий компонент національної інноваційної системи, оскільки вони слугують ланками зв'язку між наукою та практичним застосуванням її результатів.
Мале підприємництво в розвинених країнах функціонує у масиві великих наукомістких виробництв, що конкурують між собою . На кожне із них сьогодні припадають сотні і навіть тисячі дрібнотоварних утворень, що постійно виникають і швидко завершують свою діяльність. Малі інноваційні підприємства беруть на себе ризик із розроблення нових продуктів та технологій, із перетворення знань на товар, а їхній склад постійно змінюється: багато фірм гинуть, але замість них виникають нові, що створює деякий баланс та забезпечує наявність “критичної маси” таких підприємств.
За ознакою “відношення до інновацій” виділяють такі типи малих інноваційних підприємств:
• 1) пошукам – вищий ступінь інноваційної діяльності, знаходження на передових позиціях НТП, здійснення піонерних НДЦКР;
• 2) інноватор – систематично здійснює нововведення, але не завжди лідирує у сфері НДЦКР та інновацій у своїй галузі;
• 3) послідовник – імітує нововведення, тобто переймає розробки інших підприємств;
• 4) консерватор – впроваджує нововведення переважно з метою забезпечення конкурентоспроможності.
Усі малі підприємства, що діють в інноваційній сфері, розподіляються на дві групи: а) підприємства, створені при материнських НДІ чи ВНЗ; б) самостійні структури.
Перші – це підприємства, які створено співробітниками НДІ чи ВНЗ, а також компаній, що володіють ліцензіями на ключові винаходи материнської організації. Перевагами функціонування таких малих інноваційних підприємств є:
• можливість переносити на пізніші терміни платежі за оренду та комунальні послуги;
• використовувати вже напрацьовані колишні зв'язки інститутів з партнерами та замовниками, їх науковий потенціал, бренди, дослідно-конструкторську базу;
• отримувати через материнську організацію частину держзамовлення.
Друга група малих інноваційних підприємств виникає завдяки тому, що змогли знайти свою “нішу” на ринку науково-технічної продукції. Засновниками таких малих інноваційних підприємств можуть бути:
• співробітники НДІ (академічного чи галузевого);
• співробітники кафедри ВНЗ, на базі НДІ ВНЗ;
• співробітники дослідно-конструкторського бюро при заводі;
• співробітники заводу;
• співробітники різних організацій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості розвитку малого інноваційного бізнесу“ на сторінці 1. Приємного читання.
