ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ”

Управління інноваціями

Авторське право – виключне право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми наукового, літературного або художнього винаходу.

Венчурні підприємства – малі фірми в сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень ризикового характеру.

Високі наукомісткі технології – технології, що створюються на підставі результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок, забезпечують виготовлення високотехнологічної продукції, сприяють запровадженню високотехнологічного виробництва на підприємствах базових галузей промисловості.

Високотехнологічна компанія – компанія, яка одержує інтелектуальну ренту в будь-якій сфері діяльності.

Високотехнологічна продукція – продукція, виготовлена підприємствами із застосуванням наукомістких технологій, конкурентоспроможна з кращими зразками аналогічної продукції іноземного виробництва.

Галузі наукоємні, високотехнологічні – це галузі, в яких відношення витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НД ДКР) до відповідних обсягів випуску продукції в 1,2-1,5 разу перевищують середньосвітовий рівень в обробній промисловості розвинених країн, тобто становить 3,5-4,5 %.

Глобалізація економіки – процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем по всьому світу, що несе за собою економічну і культурну інтеграцію. Це найбільш високий, ефективний і перспективний ступінь розвитку інтернаціоналізації господарської діяльності, що поєднує два напрямки:

• створення і розвиток транснаціональних корпорацій, діяльність яких дає змогу обійти численні бар'єри (за рахунок здійснення трансфертних поставок з використанням внутрішніх цін,

• с приятливих умов виробництва, кращого врахування ринкової ситуації, оптимального розподілу і використання прибутку тощо); • узгоджені міждержавні заходи щодо цілеспрямованого формування єдиного світового ринкового (економічного, правового, інформаційного, психологічного та політичного) простору.

Державна інноваційна політика – система цілеспрямованих заходів органів державної влади щодо забезпечення інноваційної структурної перебудови економіки.

Державне регулювання інноваційної діяльності – цілеспрямований вплив органів державного управління на економічні інтереси інститутів інноваційної сфери. Складові державного регулювання інноваційної діяльності: пряме державне стимулювання НДДКР; непряме державне стимулювання науки; формування сприятливого інноваційного клімату в економіці та інфраструктурі забезпечення досліджень і розробок.

Державна цільова програма – комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на вирішення найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Інкубатор – структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних фірм, які розробляють оригінальні науково-технічні ідеї.

Інноватика – наука про закономірності виникнення і розповсюдження нововведень, а саме вивчення різних проблем теорії нововведень, зокрема створення і формування нововведень, їх поширення, подолання опору нововведенням, пристосування до нововведень, інноваційних організацій, розроблення інноваційних рішень та інше.

Інновація (нововведення) – кінцевий результат діяльності щодо реалізації нового чи вдосконаленого реалізованого на ринку продукту, нового чи удосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності.

Інноваційна діяльність – процес, напрямлений на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у новий чи вдосконалений продукт, що реалізується на ринку, в новий чи вдосконалений технологічний процес, що використовується в практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки.

Інноваційна економіка – це економіка суспільства, основаного на знаннях, інноваціях, на задовільному сприйнятті нових ідей, нових машин, систем і технологій, на готовності їх практичної реалізації в різних сферах людської діяльності.

Інноваційна інфраструктура – організації, які сприяють здійсненню інноваційної діяльності (інноваційно-технологічні центри, технологічні інкубатори, технопарки, навчально-ділові центри та інші спеціалізовані організації); весь спектр державних та приватних структур, що забезпечують розвиток і підтримку всіх стадій інноваційного процесу.

Інноваційна культура – складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної і соціально- психологічної підготовки особистості та суспільства загалом до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ”“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Механізм управління інноваціями

  • Огляд теорій інноватики та її сучасних концепцій

  • Розділ 2. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

  • Характеристика етапів та моделей інноваційного процесу

  • Технологія управління інноваціями

  • Розділ 3. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Способи та методи державної підтримки інноваційної діяльності

  • Особливості стимулювання інноваційного розвитку в провідних індустріальних країнах

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості розвитку малого інноваційного бізнесу

  • Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності

  • Розділ 5. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Планування інноваційної діяльності

  • Вплив структури управління на інноваційні можливості організації

  • Мотиваційний механізм інноваційної діяльності

  • Форми та методи контролювання інноваційної діяльності організації

  • Розділ 6. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ

  • Етапи управління інноваційним проектом

  • Комплексне забезпечення реалізації інноваційного проекту

  • Фінансування реалізації інноваційного проекту

  • Розділ 7. ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Обґрунтування та методи оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності організації

  • ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ”