Авторське право – виключне право на відтворення, публікацію і продаж змісту та форми наукового, літературного або художнього винаходу.
Венчурні підприємства – малі фірми в сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень ризикового характеру.
Високі наукомісткі технології – технології, що створюються на підставі результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок, забезпечують виготовлення високотехнологічної продукції, сприяють запровадженню високотехнологічного виробництва на підприємствах базових галузей промисловості.
Високотехнологічна компанія – компанія, яка одержує інтелектуальну ренту в будь-якій сфері діяльності.
Високотехнологічна продукція – продукція, виготовлена підприємствами із застосуванням наукомістких технологій, конкурентоспроможна з кращими зразками аналогічної продукції іноземного виробництва.
Галузі наукоємні, високотехнологічні – це галузі, в яких відношення витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НД ДКР) до відповідних обсягів випуску продукції в 1,2-1,5 разу перевищують середньосвітовий рівень в обробній промисловості розвинених країн, тобто становить 3,5-4,5 %.
Глобалізація економіки – процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем по всьому світу, що несе за собою економічну і культурну інтеграцію. Це найбільш високий, ефективний і перспективний ступінь розвитку інтернаціоналізації господарської діяльності, що поєднує два напрямки:
• створення і розвиток транснаціональних корпорацій, діяльність яких дає змогу обійти численні бар'єри (за рахунок здійснення трансфертних поставок з використанням внутрішніх цін,
• с приятливих умов виробництва, кращого врахування ринкової ситуації, оптимального розподілу і використання прибутку тощо); • узгоджені міждержавні заходи щодо цілеспрямованого формування єдиного світового ринкового (економічного, правового, інформаційного, психологічного та політичного) простору.
Державна інноваційна політика – система цілеспрямованих заходів органів державної влади щодо забезпечення інноваційної структурної перебудови економіки.
Державне регулювання інноваційної діяльності – цілеспрямований вплив органів державного управління на економічні інтереси інститутів інноваційної сфери. Складові державного регулювання інноваційної діяльності: пряме державне стимулювання НДДКР; непряме державне стимулювання науки; формування сприятливого інноваційного клімату в економіці та інфраструктурі забезпечення досліджень і розробок.
Державна цільова програма – комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на вирішення найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.
Інкубатор – структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов для ефективної діяльності малих інноваційних фірм, які розробляють оригінальні науково-технічні ідеї.
Інноватика – наука про закономірності виникнення і розповсюдження нововведень, а саме вивчення різних проблем теорії нововведень, зокрема створення і формування нововведень, їх поширення, подолання опору нововведенням, пристосування до нововведень, інноваційних організацій, розроблення інноваційних рішень та інше.
Інновація (нововведення) – кінцевий результат діяльності щодо реалізації нового чи вдосконаленого реалізованого на ринку продукту, нового чи удосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності.
Інноваційна діяльність – процес, напрямлений на реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у новий чи вдосконалений продукт, що реалізується на ринку, в новий чи вдосконалений технологічний процес, що використовується в практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки.
Інноваційна економіка – це економіка суспільства, основаного на знаннях, інноваціях, на задовільному сприйнятті нових ідей, нових машин, систем і технологій, на готовності їх практичної реалізації в різних сферах людської діяльності.
Інноваційна інфраструктура – організації, які сприяють здійсненню інноваційної діяльності (інноваційно-технологічні центри, технологічні інкубатори, технопарки, навчально-ділові центри та інші спеціалізовані організації); весь спектр державних та приватних структур, що забезпечують розвиток і підтримку всіх стадій інноваційного процесу.
Інноваційна культура – складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної і соціально- психологічної підготовки особистості та суспільства загалом до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ”“ на сторінці 1. Приємного читання.
