Розділ 5. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ

Управління інноваціями


Стратегічне управління інноваційним розвитком організації


Стратегічне управління інноваційним розвитком передбачає передусім визначення місця і ролі інновацій у реалізації загальної стратегії організації, яку розробляють для досягнення перспективних цілей (завоювання більшої частки ринку, забезпечення високих темпів економічного розвитку тощо) в умовах конкурентного середовища. Загальну послідовність формування підходу до управління інноваційним розвитком підприємства на засадах стратегічного менеджменту подано на рис. 5.1.

Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства здійснюється за допомогою обраної інноваційної стратегії.

Схема концептуального підходу до стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства

Рис. 5.1. Схема концептуального підходу до стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства

Інноваційна стратегія – стратегія, напрямлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації і пошук масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток організації. Інноваційна стратегія є одним із засобів досягнення цілей організації і характеризується новизною як для організації, так і для галузі, ринку, споживачів.

Залежно від мети і позицій на ринку виокремлюють такі види інноваційних стратегій: стратегія наступу, стратегія захисту, імітаційна, залежна, традиційна і стратегія “за нагодою” (стратегія “ніші”) (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Класифікація інноваційних стратегій та їхня характеристика

Назва стратегіїХарактерні ознакиПеревагиНедолікиУмови застосування
12345
Стратегія наступуПов'язана з прагненням організацій досягти технічного та ринкового лідерства створенням і впровадженням нових продуктівАктивна участь співробітників організацій у створенні та впровадженні інноваційРизик, пов'язаний із невдалою науково- дослідною та проектно- конструкторською базою, яка могла б не лише створити власні нові продукти, а й удосконалити вже існуючіВикористовують організації, які будують свою діяльність на принципах підприємницької конкуренції
Захисна стратегіяВона є складовою загальної стратегії стабілізації і спрямована на утримання конкурентних позицій організацій на вже існуючих ринкахГоловною перевагою такої стратегії є оптимізація співвідношення “витрати- випуск” у виробничому процесіРизик бути витісненими конкурентамиСтратегію обирає більшість організацій, які уникають надмірного ризику
Імітаційна стратегіяПридбання нових технологій завдяки трансферту і на цій основі випуск нових товарівТака стратегія є одним із способів підвищення наукомісткості та технологічності виробництваНауково-технічна залежність від інших суб'єктівНеобхідність швидкого освоєння ринку, існують умови для ефективного внутрішнього і міжнародного трансферту, є достатні фінансові засоби
Залежна стратегіяВикористовується малим бізнесом, який кооперується 3 великими корпораціямиЕкономія на НДДКР та інших складових витрат на виготовлення 1 продукціїТехнології, які передаються малому бізнесу, можуть бути не перспективнимиНаявність великих корпорацій, які готові передавати свої технології малим організаціям
Традиційна стратегіяСуб'єкти намагаються поліпшити якість товарівТимчасове поліпшення показників господарської діяльності завдяки підвищенню якості продукціїЗагроза втрати ринкових позицій, відставання в технологічному розвитку, неможливість диверсифікувати діяльністьНезначна конкуренція виробництва традиційних продуктів, стабільна позиція на ринку
Стратегія “ніші”Ця стратегія є реакцією керівництва на зовнішні сигнали ринку чи інституційного середовищаЗнаходження особливих ніш на існуючих зинках, тобто тих продуктів, що користуються платоспроможним попитомОбмеженість ресурсів для забезпечення інноваційного розвиткуСтратегія особливо поширена у малому бізнесі та у сфері послуг, зокрема туристичних

Вибір фірмою певної інноваційної стратегії залежить від багатьох чинників, серед яких: умови і фактори зовнішнього середовища, сфера діяльності організації, номенклатура та асортимент її продукції, тривалість життєвого циклу товарів, її можливість здійснювати моніторинг науково-технічної інформації щодо ринку новацій, рівень науково-технічного та технологічного потенціалу тощо.

Обґрунтовуючи вибір інноваційної стратегії, керівники повинні враховувати її відповідність загальній стратегії розвитку організації, прийнятність її за рівнем ризику, готовність ринку до сприйняття новинки.

Послідовність етапів розроблення стратегії така:

• 1. Етап розроблення цілей:

  – а) формування місії-орієнтації і місії-політики організації, у яких підкреслюється прихильність до інноваційної діяльності;

  – б) визначення мети інноваційного розвитку організації, побудова “дерева цілей”.

• 2. Етап стратегічного аналізу:

  – а) аналізування внутрішнього середовища й оцінювання інноваційного потенціалу;

  – б) аналізування стану зовнішнього середовища й оцінювання інноваційного клімату;

  – в) визначення інноваційної позиції організації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваціями» автора Чухрай Н.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Механізм управління інноваціями

  • Огляд теорій інноватики та її сучасних концепцій

  • Розділ 2. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

  • Характеристика етапів та моделей інноваційного процесу

  • Технологія управління інноваціями

  • Розділ 3. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Способи та методи державної підтримки інноваційної діяльності

  • Особливості стимулювання інноваційного розвитку в провідних індустріальних країнах

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості розвитку малого інноваційного бізнесу

  • Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності

  • Розділ 5. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЇ
  • Планування інноваційної діяльності

  • Вплив структури управління на інноваційні можливості організації

  • Мотиваційний механізм інноваційної діяльності

  • Форми та методи контролювання інноваційної діяльності організації

  • Розділ 6. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ

  • Етапи управління інноваційним проектом

  • Комплексне забезпечення реалізації інноваційного проекту

  • Фінансування реалізації інноваційного проекту

  • Розділ 7. ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Обґрунтування та методи оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності організації

  • ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ”