Розділ 9. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Україна поступово стає на шлях інтеграції промислового та фінансового капіталів. Слабкість фінансових інститутів — не єдина обставина, що ускладнює цей процес. Вузька спеціалізація промислового виробництва, орієнтація підприємств на визначене місце в технологічному ланцюжку, нерозвинене правове та інформаційне забезпечення відтворю вальних процесів ведуть до роз'єднаності підприємств, прагнення відновлювати старі відтворювальні схеми, а також урахування техніко-економічних та сучасних інституціональних параметрів.

У формуванні ПФГ беруть участь найчастіше великі банки. Природа та характер банківської діяльності потребує насамперед повернення капіталу за короткий термін часу. Банки, розуміючи обмеженість фінансово-спекулятивних операцій, спрямовують свою діяльність в експортно-орієнтовані галузі, торгівлю нерухомістю, харчову промисловість. Створюються групи диверсифікованого типу зі значною часткою торговельно-посередницьких та фінансово-спекулятивних операцій. Банк обирає для себе залежно від ситуації різні ролі у ПФГ. Це може бути: роль власника в рамках ПФГ; здійснення діяльності банку в межах, визначених головною компанією; обмеження обслуговуванням спільної з підприємством власності; активна діяльність та жорстке керування всією групою та ін. згідно з чинним законодавством.

Сьогодні засоби інтеграції вже апробовані*32 і великий банківський капітал усе активніше проникає у виробництво. Так, створено український промислово-інвестиційний консорціум "Металургія" (Запорізький завод феросплавів, НВО ім. Фрунзе, "Дніпроспецсталь", ВАТ "Поршень", "Полтаваобленерго", "Сумиобленерго", "Прикарпаттяобленерго", ВАТ СК "Альковна", "Атамар", із фінансово-кредитних установ до консорціуму ввійшов Український кредитний банк). Виникнення цього об'єднання — найпомітніше явище, що відображає специфіку певної хаотичності формування промислово-фінансових груп. Ефективність функціонування таких інтегрованих утворень підтвердить правильність цього напрямку створення інтегрованих об'єднань.

*32: {http: //www.ir.org.ua.}

Абсолютне ігнорування корпоративними структурами об'єктивних умов злиття, відсутність цивілізованої нормотворчої бази та стимулюючої інтеграції податкового законодавства ведуть до монополізації виробництва і виникнення еклектичних утворень зі слабким фінансовим інститутом. За таких обставин залишається тільки сподіватися, що інтеграційні процеси в Україні як об'єктивна закономірність формування сучасного інституціонального середовища отримають "друге дихання", що сприятиме майбутньому горизонтальному і вертикальному злиттю, організації ефективного стимулювання руху інвестиційних ресурсів.

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть джерела формування інвестиційний ресурсів.

2. Розкажіть про власні джерела формування інвестиційних ресурсів.

3. Які є залучені джерела інвестиційних ресурсів підприємств?

4. Розкрийте потенційні можливості підприємства використання займаних коштів.

5. Дайте визначення загального обсягу інвестиційних ресурсів.

6. Як здійснюються розрахунки визначення реальних та фінансових інвестиційних ресурсів?

7. Як відбувається кредитування інвестиційної діяльності підприємств?

8. Розкажіть, які заходи збільшення інвестиційних ресурсів використовують?

Література

1. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — С. 303—458.

2. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — С. 1069—1083.

3. Закон України "Про інвестиційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 47. — С. 1351—1359.

4. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. — К. СП "Итем ЛТД": Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. — 448 с.

5. Глущенко С.В. Податкове стимулювання інвестицій у цінні папери // Фінанси України. — 2004. — № 1. — С. 70—74.