Розділ «40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ»

До найбагатших країн за покладами золота належать ПАР, Росія,Танзанія, Намібія, США, Мексика, Бразилія та ін. Проте понад 90 % видобутку золота припадає на шість країн — ПАР, Канаду, Росію, США, Австралію, Гану. Загальне видобування золота оцінюється в 25—30 тис. т, хоча і різко різниться за роками.

Машинобудування — комплексна галузь промисловості, яка виробляє знаряддя праці для господарства і техніку оборонного, виробничого та побутового призначення. В машинобудуванні зайнято понад 80 мли осіб. У розвинутих країнах питома вага машинобудування становить 30—40 % промислової продукції; у країнах, що розвиваються, — 15—20 %. Машинобудівні підприємства розподіляються на заводи повного циклу і складальні. До складальних належать підприємства, що отримують від суміжників до 50 % комплектуючих виробів. Світове машинобудування поділяється на загальне (35—37 %), транспортне (33—35 %), електротехніку, включаючи електроніку (30— 31 %). Основні типи розміщення підприємств: 1) машинобудування великих центрів — різноманітне, трудомістке, не металомістке (Київ, Токіо, Париж та ін.); 2) машинобудування, яке формується на металургійних базах, — металомістке, важке; енергомашинобудування — Харків (Україна), Пітсбург (США), Дуйсбург (ФРН); 3) машинобудування як обслуговуюча галузь — верстатобудування, виробництво різного технологічного обладнання — Техас (США), Баден-Вюртемберг (ФРН), Ланкашир (Великобританія); 4) машинобудування транспортних вузлів — суднобудування в портах, локомотиво-вагонобудування в залізничних вузлах та ін. — Миколаїв (Україна), Лос-Анджелес (США), Токай (Японія); 5) машинобудування на місці традиційних кустарних металопромислових центрів — Бірмінгем (Великобританія), Ескільстуна (Швеція); 6) машинобудування (головним чином складання) нових індустріальних країн (Сінгапур, Республіка Корея та ін.). На Північну Америку (США, Канаду, Мексику) припадає 1/3 світового машинобудування. Цей регіон виступає на світовому ринку як експортер продукції важкого машинобудування, продукції високої складності і наукомістких галузей. На Західну Європу припадає 25—30 %. Це в основному регіон виробництва продукції масового машинобудування. Третій регіон — Східна і Південно-Східна Азія (близько 25 % продукції світового машинобудування). В країнах, що розвиваються, машинобудування розвинуте неоднаково. Якщо в країнах Південно-Східної Азії рівень його практично не відрізняється від розвинутих країн, то в інших — машинобудування представлене тільки ремонтними та складальними підприємствами.

В окремих країнах розміщення машинобудування залежить від багатьох факторів. Так, підприємства з виробництва металомісткого обладнання для самого машинобудування, чорної металургії, хімічної промисловості, енергетики знаходяться в районах чорної металургії (північний схід США, Рур у ФРН, Донбас в Україні, Урал у Росії, Верхня Сілезія в Польщі і т. д.). Приладобудування, радіоелектроніка, виробництво точних машин розміщуються в районах, які мають трудові ресурси високої кваліфікації. У розташуванні підприємств, що випускають побутові прилади і машини, велику роль відіграють споживчий фактор, купівельний попит.

Одна з головних галузей машинобудування — автомобілебудування. Воно значною мірою визначає стан економіки найбільших розвинутих країн. У світі щорічно виробляється 50 млн. легкових і вантажних автомобілів. Основні виробники автомобілів — Японія (11,5 млн.), США (9,5 млн.), ФРН (5,2 млн.), Франція (3,7 млн.). До найбільших автомобільних фірм світу належать "Дженерал моторс", "Форд", "Крайслер" (США), "Тойота", "Ніссан", "Хонда" (Японія), "Фольксваген" (ФРН), "Фіат" (Італія) та ін.

У світовому суднобудуванні провідні позиції у Японії, Республіки Кореї, ФРН, Бразилії.

Дуже важливу роль у машинобудівному комплексі світу відіграють інші галузі транспортного машинобудування (вагонобудування, літакобудування), а також верстатобудування, електроніка, приладобудування та ін.

До хімічної промисловості належать такі галузі, як гірничохімічна (добування хімічної сировини), основна хімія (виробництво мінеральних добрив, солей, кислот), хімія органічного синтезу (виробництво синтетичного каучуку, синтетичних смол і пластичних мас, хімічних волокон). До хімічної галузі належать також фармацевтика, промисловість хімічних реактивів і особливо чистих речовин, ліків і фарб, побутова хімія і т. ін. Прискорений розвиток хімічної промисловості супроводжується структурними змінами в галузі — значним збільшенням частки виробництва органічних хімікатів і полімерних матеріалів, які базуються переважно на нафтохімічній сировині.

Хімічна промисловість найбільше розвинута в США, Західній Європі та Японії. Основні типи розміщення хімічної промисловості: 1) нафтохімічна промисловість, що працює на місцевій сировині, — узбережжя Мексиканської затоки в США, Поволжя в Російській Федерації; 2) нафтохімічна промисловість, що формується в портах на базі привізної нафти, — Японія, Нідерланди, Італія; 3) нафтохімічна промисловість на трасах нафто- і газопроводів — США, в Російській Федерації; 4) основна хімічна промисловість у поєднанні здобуванням гірничохімічної сировини — Флорида (США), Урал (РФ), долина р. Заале (ФРН); 5) коксохімічна промисловість старих вугільних басейнів, яку часом доповнюють комплекси нафтохімічних виробництв, — Донбас (Україна), Рур (ФРН), Мідленд (Великобританія), район Пітсбурга (США); 6) органічний синтез на базі енерготехнологічної переробки вугілля в буровугільних басейнах (ФРН); 7) сукупність галузей і виробництв хімічної промисловості, характерна для великих місті густонаселених районів: побутова хімія, лакофарбова, фармацевтична промисловість та ін. (Нью-Йорк, Париж, Київ). Близько І/3 продукції хімічної промисловості припадає на США, Японію, ФРН, Великобританію, Францію, Італію.

На початку 90-х років виробництво сірчаної кислоти у світі складало 150 млн. т. Основні її виробники — США, Китай, Росія, Японія, Україна, Франція.

Промисловість мінеральних добрив виробляє азотні, фосфорні, калійні і комплексні добрива. На початку 90-х років їхнє виробництво у світі досягло 160 млн.ту перерахунку на 100 % живильних речовин. Із усіх добрив, що виробляються у світі, трохи більше 1/2 припадає на азотні, більше 1/4 — на фосфорні і біля 1/5 – на калійні. За випуском азотних добрив лідирують Китай, США, Росія, Україна, Японія, Індія, Мексика, Франція, Канада. Запаси і видобування фосфатної сировини є в більш ніж 30 країнах, але попереду серед них країни Північної Африки, Перу, США, Китай. Австралія, Казахстан. Головні виробники фосфорних добрив — США, Китай, Австралія, Росія, Мексика, Йорданія. Калійні солі видобувають у 14 країнах — Німеччині, Франції, Україні, Канаді, Росії, Казахстані та ін. До найбільших виробників калійних солей належать США, Канада, ФРН, Україна, Білорусь, Росія, Іспанія, Ізраїль.

Світове виробництво пластмас на початку 90-х років XX ст. становило біля 100 млн. т. Найбільші виробники пластмас — США, Японія, ФРН, Франція, Нідерланди, Італія. Виробництво хімічного волокна, випуск якого в 1995 р. перевищив 23 млн. т, домінує в економічно розвинутих країнах — США, Японії, Китаї, ФРН, Італії. Випуск синтетичного каучуку складає понад 10 млн.т. Його виробництво зосереджено в США, Японії, Франції, ФРН, Великобританії, Бразилії. У Канаді, Нідерландах, Бельгії виробництво синтетичного каучуку орієнтується на експорт.

Розміщення фармацевтичної промисловості обумовлюється наявністю наукової бази і сировини. У виробництві медикаментів попереду США. Японія, Швейцарія, Великобританія, Угорщина, Франція.