Розділ «12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ»

Осінь характеризується зростанням циклонічної діяльності, зниженням температури повітря, збільшенням кількості днів з опадами й туманами. У вересні й жовтні можливі заморозки. Восени можливе короткочасне повернення тепла з сонячною лагідною погодою — "бабине літо". Але в листопаді на більшій частині території середня добова температура повітря переходить через 0 °С, а в третій декаді цього місяця може утворюватися сніговий покрив.

12.3. Типи повітряних мас

З характером атмосферної циркуляції пов'язано надходження на територію України різних типів повітряних мас — великих мас повітря у нижній частині атмосфери. їх властивості залежать від радіаційних умов та однорідності підстилаючої поверхні, над якою вони формуються. Переміщуючись, повітряні маси трансформуються — змінюються насиченість їх вологою, температура, видимість. Різкі зміни вологості, температур, атмосферного тиску утворюють перехідну смугу між двома повітряними масами, яку називають атмосферним фронтом. Атмосферні фронти переміщуються з швидкістю 30—40 км/год. Просторово фронт має нахил в бік холодної повітряної маси. Вона переміщується з холодної підстилаючої поверхні на теплу, при цьому утворюється холодний фронт. Атмосферний фронт, що переміщується з теплим повітрям на холодну територію і зумовлює потепління, називається теплим фронтом. Його прихід супроводжується зменшенням атмосферного тиску, хмарністю, густими туманами, тривалими дощами. При проходженні холодних атмосферних фронтів улітку випадають зливові дощі з грозами, градом, взимку — інтенсивні снігопади.

На погодні умови в Україні впливає надходження помірних, арктичних і тропічних по

вітряних мас. Вони надходять з Атлантики, Азії і Арктики. Переважаючими є помірні повітряні маси, які влітку приносять дощі, а восени і взимку зумовлюють похмуру погоду з туманами, відлигами, снігом. Континентальні повітряні маси надходять з Азії, зумовлюють суху погоду, спеку (влітку) і морозну погоду взимку. Тропічні повітряні маси формуються над Середземним морем (морські) та Азією (континентальні). Морські тропічні повітряні маси обумовлюють теплу дощову погоду влітку і потепління взимку. Арктичні повітряні маси холодні, з низькими температурами. Морське арктичне повітря надходить через Норвезьке і незамерзаючу частину Баренцового моря. З ним пов'язані нестійка дощова погода влітку і морозна, малохмарна погода взимку. Континентальне арктичне повітря надходить через Карське море та замерзаючу частину Баренцового моря і викликає ріже похолодання і малохмарну погоду (влітку), зниження температури і зменшення кількості опадів у зимовий період. Повітряні маси, які є малорухомими і довго знаходяться в одному районі, називаються місцевими. їх вплив на погодні умови проявляється влітку.

12.4. Розподіл температур повітря і опадів на території України

12.5. Основні кліматичні показники

Радіаційні процеси і явища, що відбуваються в атмосфері і на земній поверхні, є важливими кліматичними чинниками і показниками. Вони взаємопов'язані з іншими кліматичними показниками: атмосферного тиску і вітру, температурами повітря і ґрунту, річними сумами опадів та їх розподілом протягом року, характеристиками хмарності, снігового покриву, зволоження території, випаровування та ін. (Про них ішлося вище, тому використайте наведені відомості для відповіді на це питання.)

Сумарна сонячна радіація впливає на стан земної поверхні і нижніх шарів атмосфери. її надходження обумовлюється тривалістю дня, хмарністю і прозорістю атмосфери, висотою Сонця. Для території України характерним є майже широтний розподіл показників прямої і сумарної річної радіації. Взимку сумарна радіація змінюється від 250 до 420 МДж/м2. А от влітку показники цієї радіації мають значення від 1680 до 2100 МДж/м2. У цю пору року відмінності в надходженні радіації зумовлюються рельєфом, лісистістю, станом атмосфери в промислових районах, великих містах. Значна частина сонячної радіації відбивається від земної поверхні й повертається в атмосферу. Альбедо має найвищі показники в зимовий період (70—80 %) при наявності снігового покриву. Влітку на більшій частині території України альбедо коливається в межах 17—20 %.

Розподіл середніх багатолітніх сум радіаційного балансу має характер, близький до широтного, і зменшується від 1700 МДж/м2 на Азово-Чорноморському узбережжі. Взимку його показники змінюються від 25 МДж/м2 на північному сході до 50 МДж/м3 на півдні України. Найбільші показники радіаційного балансу припадають на червень, а восени їх розподіл є близьким до зонального.

Зі зміною показників сонячної радіації пов'язані температури повітря. За спостереженнями на багатьох станціях встановлено, що найвищі середні багаторічні добові температури повітря в Україні (+20, +25 °С) спостерігаються в кінці липня, а найнижчі (−3, −10 °С) — у кінці січня. Абсолютні максимальні температури повітря на переважній території України становлять +35, +40 °С, а в посушливому степу це більше: +41, +42 °С. Абсолютні мінімальні температури повітря зафіксовані в крайніх східних районах і досягають −35, −40°С. Середня тривалість безморозного періоду — 150—240 днів.

З річними змінами температур пов'язана вологість повітря. Максимум відносної вологості на більшій частині території України спостерігається в травні — липні (30—35 %), а в січні сягає 80 %. Характерно, що дні з відносною вологістю 80 % і більше (вологі дні) трапляються протягом усього року, але найбільше їх буває взимку. Загальною закономірністю є зменшення кількості вологих днів з північного заходу і півночі на південний схід і південь. Дні з відносною вологістю 30 % і менше бувають з квітня до вересня. Дефіцит вологості в річному циклі подібний до зміни температури повітря: найбільшим він є в теплий період, найменшим — у холодний. Циркуляцією атмосфери, сонячною радіацією, особливостями поверхні у значній мірі обумовлюється утворення і поширення хмарності за сезонами року. В цілому в Україні кількість хмарних днів змінюється від 100 на Азово-Чорноморському узбережжі до 160 днів на півночі.

12.6. Несприятливі погодні явища

12.7. Енергетичні кліматичні ресурси

Енергетичні ресурси клімату України представлені сонячною радіацією, вітровою енергією. Ці види енергії є екологічно чистими. Агрокліматичні ресурси рівнинної частини республіки достатні для визрівання основних сільськогосподарських культур: річні суми температур із середньодобовими більше 10 °С становлять 2400—3600 °С (табл. 5). Для сільськогосподарського виробництва важливим є саме період зі стійкими середньодобовими температурами повітря +10, + 15°С. З переходом температури через+10 °С восени закінчується вегетація основних теплолюбних культур. Тривалість періоду з температурою вище +15 °С характеризує умови їх інтенсивної вегетації (табл. 6).

В Україні функціонує Гідрометеорологічна служба, яка щоденно передає прогнози погоди" попереджує про можливі сприятливі чи несприятливі наслідки передбачуваних погодних умов. Для прогнозування погоди складаються синоптичні карти, на яких відображають положення атмосферних фронтів, напрям зміщення циклонів і антициклонів, визначають вірогідний напрям їх розвитку на найближчі день, два, три, можливості настання ясної чи хмарної погоди, випадання опадів, зміни температур.

Таблиця 5. Суми середньодобових температур повітря, що перевищують +10°С, у різних природно-територіальних комплексах (ПТК)

Таблиця 6. Суми середньодобових температур повітря, що перевищують +15 °С, у різних природно-територіальних комплексах (ПТК)

Вісь Воєйкова — цікаво знати

Це так звана Велика вісь Євразійського материка, що являє собою смугу високого атмосферного тиску. Вона приблизно вздовж 50° пн. ш. перетинає Євразію від озера Байкал до Карпатських гір, прямує через південь Франції до Піренейського півострова. Над територією України вісь високого атмосферного тиску простежується з північного сходу по лінії Луганськ — Дніпропетровськ — Балта. В зимовий період ця вісь існує за рахунок добре виражених гребенів Сибірського та Азорського антициклонів. Улітку їхній вплив зменшується, вісь існує за рахунок відрога Азорського антициклону. Вона є своєрідним клімато-розділом. На північ від осі високого атмосферного тиску переважають вітри західного напрямку, на південь від неї — східного. Названо вісь на честь кліматолога і географа, мандрівника О. Воєйкова (1842—1916), який обґрунтував її існування, досліджуючи клімати земної кулі.