Україна згідно з Конституцією є унітарною країною, історично так склалось, що рівень економічного розвитку адміністративно- територіальних одиниць є різним. Через об'єктивні розбіжності у фінансовому потенціалі окремих територій, існують особливості у складі і обсягах дохідної бази бюджетів, а отже і у можливостях задоволення різноманітних місцевих потреб. Головними загальноекономічними причинами, які зумовлюють регіональні відмінності у формуванні доходів і фінансуванні видатків місцевих бюджетів України є:
• нестабільність та неузгодженість законодавства з питань фінансів, бюджету, податків;
• щорічні зміни у складі доходів та видатків бюджетів;
• невизначеність цілей та пріоритетів фінансового вирівнювання;
• відсутність протягом тривалого часу (до 2001 р.) стабільного, науково обгрунтованого і прозорого механізму бюджетного регулювання;
• нераціональне розташування мережі бюджетних установ;
• непослідовна політика щодо передачі соціально-культурних об'єктів з державної у комунальну власність;
• відсутність зацікавленості у органів місцевого самоврядування в додатковій мобілізації доходів до місцевих бюджетів, споживацькі тенденції у витрачанні бюджетних коштів.
Це пов'язано із наявністю вертикальних та горизонтальних фіскальних балансів. Вертикальні фіскальні дисбаланси – невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягами завдань та обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між органами центральної, регіональної і місцевої влади. Вертикальний фіскальний дисбаланс означає недостатність фінансових ресурсів певного рівня влади для забезпечення громадських і державних послуг у межах його завдань, його можна усунути кількома шляхами:
• центральна влада або влада вищого територіального рівня може взяти частину обов'язків із надання державних і громадських послуг і тим самим зменшити коло обов'язків того рівня влади, в якого виник вертикальний фіскальний дисбаланс;
• запровадження додаткових податків тим рівнем влади, який має вертикальний фіскальний дисбаланс;
• передача центральною владою частини своїх податків територіальному рівню влади, що має такий дисбаланс;
• за рахунок надання центральною владою грантів, субсидій та інших трансфертів.
Горизонтальний фіскальний дисбаланс – невідповідність між обсягами фінансових ресурсів однієї або кількох територіальних одиниць одного рівня обсягу завдань, які на них покладаються і які забезпечуються іншими територіальними одиницями цього рівня. Горизонтальний фіскальний дисбаланс виникає тоді, коли:
• одна або кілька територій того ж рівня не мають достатніх фінансових ресурсів для надання державних громадських послуг в обсягах, що надаються іншими територіями відповідно до певних стандартів;
• існують так звані бідні і багаті території;
• деякі території мають більші потреби, ніж інші;
• існує більш висока вартість державних і громадських послуг у межах одних територій порівняно з іншими.
Горизонтальні фіскальні дисбаланси можна усунути вищими податковими ставками в межах відповідних територій. Але це буде несправедливо стосовно населення цих територій. Тому держава зобов'язана долати такі дисбаланси в рамках політики фінансового вирівнювання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Необхідність фінансового вирівнювання територій“ на сторінці 1. Приємного читання.
