Організація управління муніципальними фінансами за кордоном

Муніципальні фінанси

Процес управління являє собою свідомий вплив суб'єктів на об'єкт з метою його розвитку та вдосконалення. Управління муніципальними фінансами пов'язано з необхідністю втручання в розподільчі процеси муніципальних утворень з метою ліквідації диспропорцій, подолання недоліків, а також забезпечення своєчасного перерозподілу коштів на рівні муніципальних утворень та досягнення запланованих результатів. Об'єктами управління муніципальними фінансами є фінансові відносини на рівні муніципалітетів, а також децентралізовані фінансові ресурси усіх сфер і ланок муніципальних утворень. До найважливіших об'єктів управління муніципальними фінансами слід віднести бюджети міст, сіл і селищ, фінанси комунальних підприємств, установ і організацій. Суб'єктами управління муніципальними фінансами є органи муніципальної влади в особі виконавчих, фінансових органів, а також фінансові служби комунальних і муніципальних підприємств, установ, організацій. Відтак, під управлінням муніципальними фінансами слід розуміти систему методів і форм організації фінансових відносин муніципальних утворень, які застосовують місцеві фінансові органи та служби для ефективного формування, розподілу та використання фінансових ресурсів муніципального утворення з метою досягнення поставлених цілей і запланованих результатів.

Особливої уваги заслуговує управління муніципальними фінансами сьогодні, коли фінансова база муніципальних утворень є недостатньо розвинутою, а її формування, в переважній більшості, залежить від фінансової політики держави, яка призводить до того, що управління муніципальними фінансами міст, сіл і селищ зводиться лише до фінансового планування місцевого бюджету та фінансового контролю використання його коштів. Очевидно, що за умов посилення децентралізації управління це є недостатнім. Цілком зрозуміло, що сьогодення диктує органам муніципальної влади необхідність запровадження більш гнучкої системи управління муніципальними фінансами, яка логічно включала б такі елементи, як: фінансовий аудит муніципальних бюджетів, фінансове прогнозування і перспективне фінансове планування, муніципальний кредит і муніципальні запозичення.

Варто відмітити, що система організації влади на місцевому рівні в Україні ще не відповідає в повній мірі загальноприйнятим європейським принципам, які закладені в Європейській Хартії місцевого самоврядування, особливо це стосується питання управління фінансовими ресурсами муніципальних утворень. Саме це й зумовлює необхідність розгляду передового зарубіжного досвіду організації управління муніципальними фінансами.

Враховуючи багатовіковий досвід становлення самоврядного управління територіями в розвинутих країнах світу доцільно акцентувати увагу на теоріях місцевого самоврядування, які доволі розвинуті в країнах Європи, зокрема, мова йде про[1]:

• державницьку теорію місцевого самоврядування, що знайшла свій прояв у Польщі, Франції, Німеччині, Білорусії, Росії;

• громадівську теорію місцевого самоврядування, яка визнає громади суб'єктами місцевого самоврядування у Франції, Німеччині, Швеції; передбачає високий рівень самостійності комун у Швеції, Фінляндії, Норвегії;

• теорію муніципального дуалізму, що спрямована на розмежування повноважень органів місцевого самоврядування у Франції, Німеччині, Польщі.

Важливою проблемою у сфері управління муніципальними фінансами є питання розподілу повноважень між центральними та муніципальними органами влади, що на практиці виявляється у конкретних моделях їхньої взаємодії. Так, модель відносної автономії характеризується незалежність органів влади муніципального утворення в законодавчих межах, обмеженням впливу центральних органів влади й вагомою роллю місцевих податків у формуванні місцевих бюджетів, але наявний ризик щодо якості та вартості надання суспільних послуг у різних муніципальних утвореннях. Яскравим прикладом реалізації даної моделі є Швеція. Крім чіткого розподілу обов'язків з надання суспільних послуг населенню варто відмітити дотримання при цьому таких принципів: локальності, неприбутковості, рівноправності та відсутності спекуляцій. Розглядаючи модель представництв слід зазначити, що муніципальні органи влади є по суті правонаступниками центральної влади з високим рівнем контролю за діяльністю на місцях, незначною відповідальністю за прийнятті управлінські рішення та суттєвим значенням державного фінансування усіх муніципальних видатків.

Такого типу модель є поширеною у практиці управління муніципалітетами Ісландії, Великобританії та Люксембургу. Протилежною за змістом є модель взаємодії, яка характеризується реальним розподілом обов'язків між гілками влади з чітким розмежуванням фінансових та правових повноважень, спільною відповідальністю за прийнятті рішення та поєднанням місцевих податків і державних трансфертів у фінансуванні видатків бюджету муніципальних утворень. Широкого розвитку дана модель набула в Японії та в країнах Західної Європи[2].

Беручи до уваги історико-національний аспект в науковій літературі виділяють такі моделі організації управління[3]:

• англосаксонська (дуальна) модель, характеризується такими ознаками: автономність муніципальних органів влади, відсутність їх підпорядкованості вищим органам державної влади, непрямий контроль за їхньою діяльністю; поширена в Австралії, Канаді, США, Великобританії;

• континентальна (французька) модель базується на поєднанні державного управління та місцевого самоврядування, жорсткий контроль місцевої адміністрації за діяльністю органів місцевого самоврядування, певна ієрархічна послідовність рівнів муніципальної влади та чітке розмежування їхніх функцій; поширена у більшості країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу, Африки та Європи;

• радянська модель місцевого самоврядування на даний момент не є поширеною, була характерною для СРСР, але зберігається ще у В'єтнамі, Китаї, Кубі та КНДР. Для даної моделі характерні заперечення принципу поділу влади і проголошення принципу повновладдя представницьких органів, подвійна підпорядкованість виконавчих органів радам і державним органам влади.

Аналізуючи особливості реалізації функції муніципального управління в країнах Європи доцільно виділити дві моделі: патерналістську та самоврядну. Модель патерналізму найбільш поширеною є в Японії і базується на державному утриманні муніципальних утворень, що в найбільшій мірі виявляється в застосуванні коефіцієнта ротаційності при формуванні доходів бюджетів муніципальних утворень. Застосування такої моделі управління у сфері фінансових відносин муніципальних утворень простежується в таких країнах, як: Росія. Молдова, Білорусія, Україна.

Самоврядна модель муніципального управління є альтернативною до моделі патерналізму. Основою даної моделі є територіальна громада, яка самостійно вирішує свої проблеми та реалізує власні інтереси у сфері муніципальних фінансів, а також принцип субсидіарності. Саме самоврядна модель закладена в Європейській Хартії та реалізується на практиці у більшості Європейських країн[4].

Вважаємо за доцільне розглянути досвід Польщі, де реалізована самоврядна модель муніципального управління. Усі гілки влади місцевого самоврядування у цій країні (гміни, повіти, воєводства) є незалежними, формують свах представницькі органи, мають чітко визначенні функції, повноваження, за виконання яких несуть відповідальність. Відтак, усі функції щодо забезпечення соціально-економічного розвитку територій передані на місцевий рівень муніципальних утворень[5]. Модель фінансування змін є досить ефективною, оскільки частка місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів сягає більше 30%, що, в свою чергу, засвідчує високий рівень державного патерналізму у сфері муніципального управління, фінансами.

Гнучкість фінансової системи Польщі дозволяє оптимально та оперативно перерозподіляти фінансові ресурси, здійснюючи ефективне управління муніципальними фінансами за рахунок чітко визначених (на базі формульного підходу) спеціальних державних субвенцій, які складаються з таких компонентів: субвенції на виконання власних повноважень у сфері освіти, інвестиційні субвенції, субвенції на фінансове вирівнювання і субвенції на поточні видатки. Особливостями системи міжбюджетних відносин є стабільність і неможливість зміни основних параметрів субвенцій з боку центральних органів влади, крім того, усі муніципальні утворення нижчого рівня (гміни) одержують державні субсидії минаючи рівень повітів та воєводства. Як видно з вищезазначеного, застосування самоврядної моделі муніципального управління у сфері фінансових відносин Польщі формує потужну фінансову базу для виконання органами місцевого самоврядування як власних, так і делегованих їм повноважень.

Для Швеції характерною є відносна децентралізації влади, проявом якої є те, що на первинному та вторинному рівнях існує змішана модель управління: ефективно поєднується пряме державне управління з фінансовою автономією муніципальних утворень. Кожен з цих рівнів управління має свої функції, які не дублюються й не перетинаються, тому органи державної влади не втручаються в діяльність органів місцевого самоврядування, а взаємодіють з ними на правових і фінансово- економічних засадах.

Варто також відмітити, що модель управління муніципальними фінансами Швеції характеризується високим рівнем незалежності органів місцевого самоврядування від державних трансфертів, що стає можливим за рахунок значно вищої частки місцевих податків і зборів у доходах бюджетів комун – 60%. Зауважимо, що саме прибутковий податок з громадян відіграє головну роль у цьому процесі: його питома вага (55%) у структурі усіх податкових надходжень бюджетів комун по праву вважається гарантією фінансової автономії муніципальних утворень[6]. Субсидії від центральних органів влади призначені в основному для вирівнювання податкової спроможності різних комун. Саме такі особливості управління муніципальними фінансами у Швеції сформували ефективний механізм фінансування надання високої якості суспільних послуг і соціальних гарантій населенню муніципальних утворень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація управління муніципальними фінансами за кордоном“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Теоретичні засади муніципальних фінансів

  • Виникнення і розвиток вчення про муніципальні фінанси

  • Функції муніципальних фінансів

  • Міжнародні принципи організації муніципальних фінансів

  • Розділ 2. Бюджети місцевого самоврядування як основа муніципальних фінансів

  • Принципи організації місцевих бюджетів

  • Бюджети місцевого самоврядування в складі бюджетної системи

  • Роль локальних бюджетів у соціально- економічному розвитку муніципалітетів зарубіжних країн

  • Розділ 3. Формування доходів бюджетів місцевого самоврядування

  • Теоретичні основи місцевого оподаткування

  • Механізм справляння місцевих податків і зборів

  • Проблеми мобілізації доходів місцевих бюджетів: вітчизняний і зарубіжний досвід

  • Розділ 4. Система видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Планування видаткової частини бюджетів місцевого самоврядування

  • Організація фінансування видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Зарубіжний досвід використання коштів місцевих бюджетів

  • Розділ 5. Вплив міжбюджетних відносин на муніципальні фінанси

  • Бюджетний федералізм як форма організації міжбюджетних відносин

  • Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика

  • Необхідність фінансового вирівнювання територій

  • Розділ 6. Організація бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Характеристика стадій бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Повноваження учасників бюджетного процесу

  • Організація бюджетного процесу на локальному рівні за кордоном

  • Розділ 7. Теорія і практика муніципального кредиту

  • Надання позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

  • Порядок надання місцевих гарантій

  • Муніципальний борг та особливості управління ним

  • Особливості функціонування муніципальних банків

  • Вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку муніципального кредиту

  • Розділ 8. Особливості організації фінансів підприємств комунального господарства

  • Фінансове планування на підприємствах комунального господарства

  • Оцінювання фінансового стану підприємств комунального господарства

  • Зарубіжний досвід функціонування підприємств муніципального господарства

  • Розділ 9. Управління муніципальними фінансами

  • Система казначейського обслуговування місцевих бюджетів

  • Участь громадськості в управлінні фінансами на місцевому рівні

  • Організація управління муніципальними фінансами за кордоном
  • Розділ 10. Організація фінансового контролю на муніципальному рівні

  • Повноваження органів державної та місцевої влади в сфері фінансового контролю

  • Громадський контроль і його роль в управлінні муніципальними фінансами

  • Зарубіжний досвід фінансового контролю на локальному рівні

  • Термінологічний словник