Муніципальний борг та особливості управління ним

Муніципальні фінанси

Враховуючи реалії вітчизняної бюджетної практики у місцевих бюджетах доволі часто не вистачає коштів для належного фінансування закріплення видатків. Саме ці й підштовхує органи місцевого самоврядування до здійснення запозичень на внутрішньому чи на зовнішньому фінансових ринках. Проте надмірне залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів підвищує рівень заборгованості на місцевому рівні позичальників перед кредиторами. Відтак, закономірним наслідком здійснення місцевих запозичень є утворення місцевого боргу, під яким слід розуміти загальну суму боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих і непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення[1].

Місцевий борг виникає у результаті запозичень у грошовій формі, випуску боргових зобов'язань, прийняття боргів інших економічних суб'єктів, безготівкового випуску боргових зобов'язань. Отже, місцевий борг є результатом відносин між юридичними особами, однією з яких є органи місцевого самоврядування щодо передачі фінансових ресурсів на умовах поворотності, платності й строковості. Іншими словами, місцевий борг – сума усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань органів місцевої влади перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами, а також відсотків за ними. Місцевий борг слід розглядати в економічному й правовому аспектах. Відтак, боргові зобов'язання органів місцевого самоврядування можуть бути здійснені у вигляді:

• кредитних угод і договорів, укладених органами місцевої влади;

• позик муніципалітетів у формі випуску боргових облігацій;

• договорів щодо надання муніципальних гарантій, договорів поруки

місцевих рад щодо забезпечення виконання зобов'язань третіми особами;

– боргових зобов'язань суб'єктів господарювання, переоформлених у місцевий борг на основі правових актів місцевих органів управління.

З метою оцінки місцевого боргу доцільно визначати показники ефективності управління ним, наприклад: середній строк обігу муніципальних облігацій, середня процентна ставка за муніципальними облігаціями). Але універсальним, загальноприйнятим показником, який дає уявлення про борговий тягар для місцевого бюджету є відношення місцевого боргу до потенційної боргоспроможності органів місцевого самоврядування, який показує частку місцевого боргу, яка може покриватися за рахунок поточних доходів місцевого бюджету після здійснення усіх операційних витрат. На боргоспроможність безпосередньо впливають такі фактори: наявність ресурсів у органів місцевого самоврядування, динаміка видатків місцевого бюджету, бажання кредиторів купувати боргові зобов'язання місцевої влади. Тому, коли місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування оцінює наявність ресурсів, він повинен враховувати усі потенційні джерела доходів та усі можливі види самофінансування на плановий бюджетний період. Необхідно також врахувати вплив й інших чинників, а саме:

Зростання чисельності населення, зміни в економіці країни, наявний стан засобів та інфраструктури виробництва, соціально-економічні показники, від яких залежатимуть обсяги майбутніх видатків місцевого бюджету.

Отже, ефективність боргового фінансування бюджету розвитку місцевих бюджетів залежить від обсягу місцевого боргу, який сформувався за попередні періоди, поточного стану економіки конкретної території, регіону та країни, компетентності службовців і тих місцевих органів, від яких залежить ефективність впровадження бюджетної та податкової політики держави на місцевому рівні.

Бюджетним кодексом України визначено гранично допустимий загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста боргу станом на кінець бюджетного періоду на рівні 100% (для міста Києва – 400%) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих внутрішніх і зовнішніх запозичень), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди. У разі перевищення цієї граничної величини Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи відповідна містка ради зобов'язані вжити заходів для приведення такого загального розміру місцевого боргу у відповідність із зазначеними вимогами[1].

Задля попередження виникнення розміру місцевого боргу, який органи місцевого самоврядування не зможуть покрити, визначено, що видатки на обслуговування такого боргу здійснюються виключно за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету. Задля гарантування належного рівня фінансування поточних видатків місцевого бюджету Бюджетним кодексом закріплено обмеження на видатки щодо обслуговування місцевого боргу. Органам місцевого самоврядування дозволено щороку планувати обсяги коштів на обслуговування місцевого боргу в розмірі, що не перевищує 10% видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету впродовж будь-якого бюджетного періоду, коли планується погашення боргу і сплата відсотків за ним.

Але, якщо в процесі погашення місцевого боргу і платежів з його обслуговування порушується графік погашення з вини позичальники, то Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи відповідна міська ради позбавляються права здійснювати нові місцеві запозичення впродовж п'яти наступних років. Зауважимо, що таке положення включене з метою попередження зловживань з боку місцевих рад-позичальників, тому що кошти місцевих бюджетів є публічними коштами й повинні витрачатися на фінансування публічних видатків. Всі витрати щодо погашення та обслуговування місцевого боргу, який виник в результаті місцевих запозичень, здійснюються місцевим фінансовим органом незалежно від обсягів коштів, які передбачені на цю мету у відповідному рішенні про місцевий бюджет.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим чи відповідна міська рада з метою економії бюджетних коштів мають право здійснювати ряд правочинів щодо місцевого боргу згідно рішення вищевказаних органів, але за обов'язкової умови щодо дотримання граничного обсягу місцевого боргу на кінець бюджетного періоду. До таких правочинів відносяться: обмін, випуск, купівля, викуп і продаж місцевих боргових зобов'язань.

Сукупний місцевий борг місцевих бюджетів України станом на кінець 2013 р. складав 21098,3 млн. грн., що на 26,2% більше, ніж у 2012 р. і на 57,4% більше, ніж у 2011 р. В загальному місцевий борг на 78,6% сформований за рахунок заборгованості за внутрішніми зобов'язаннями органів місцевого самоврядування, тоді як частка зовнішнього боргу складає 21,4%. Починаючи з 2012 р. відбулося різке зростання частки внутрішнього боргу (до 72,8% проти 49,6%) та зниження питомої ваги зовнішнього боргу (до 27,2% проти 50,4%). В наступному році зберігаються аналогічні тенденції. В цілому обсяги місцевого боргу місцевих бюджетів України за 2011-2013 pp. зросли на 57,4%, в т. ч. за 2012-2013 pp. – на 26,2%. Варто відмітити, що зростання сукупного обсягу місцевого боргу відбулося в більшій мірі за рахунок збільшення внутрішньої заборгованості місцевих бюджетів упродовж досліджуваного періоду у 2,5 разу, і на 36,3% за 2012-2013 pp., тоді як зовнішня заборгованість місцевих бюджетів зменшилась на 33%.

Таблиця 7.5

Обсяги місцевих боргів місцевих бюджетів Україні у 2012-2013 pp.[3]

Показники2011р.2012р.2013р.
Млн. · грн.%Млн. · грн.%Млн. · грн.%
Всього внутрішнього боргу, у т. ч.:6653,4100,012173,2100,016587,3100,0
– за довгостроковими зобов'язаннями1754,526,46105,950,25871,635,4
– за середньостроковими зобов'язаннями4684,370,45951,348,910599,863,9
– за короткостроковими зобов'язаннями1,80,01.80,01,70,0
– за іншими зобов'язаннями212,83,2114,20,9114,20,7
Всього зовнішнього боргу, в т.ч.:6754,1100,04539,0100,04511,0100,0
– за довгостроковими зобов'язаннями6754,1100,04532,999,84497,299,7
– за середньостроковими зобов'язаннями-6,10,213,70,3

Як свідчать дані табл. 7.5, в загальному обсязі внутрішнього місцевого боргу переважає заборгованість за середньостроковими зобов'язаннями місцевих бюджетів: 70,4% у 2011 р. і 63,9% у 2013 р., тоді як у 2012 р. питома вага заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями (50,2%) була більшою, ніж за середньостроковими зобов'язаннями (48,9%); відповідно зменшилась частка заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями у 2013 р. до 35,4%. Заборгованість за короткостроковими зобов'язаннями і векселями є незначною – лише 1,8 млн. грн. В структурі зовнішнього місцевого боргу місцевих бюджетів перевагу має заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями – майже 99%, лише у 2012-2013 pp. з'являється заборгованість місцевих бюджетів за середньостроковими зобов'язаннями, але її частка є досить малою – 0,2-0,3%.

Аналізуючи місцевий борг місцевих бюджетів України за типом боргового зобов'язання слід відмітити, що найбільшу питому вагу мають позики місцевих бюджетів з єдиного казначейського рахунку: 58,6% у 2013 р. проти 39,2% у 2012 р. Порівняно з 2011 р. суттєво зменшилась частка кредитів, що надавались банками органам місцевого самоврядування: з 26% у 2011 р. до 5,3% у 2013 р.; зросла майже втричі питома вага зобов'язань за цінними паперами місцевих бюджетів (до 35,5% на кінець 2013 р.), що свідчить про розширення емісії муніципальних облігацій, хоча порівняно з 2012 р. відбулося зниження частки на 14,7%. Питома вага зобов'язань за взаємними розрахунками та іншими зобов'язаннями органів місцевого самоврядування є незначною і становить на кінець 2013 р. 0,6%, що 2,9% менше, ніж у 2011 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Муніципальний борг та особливості управління ним“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Теоретичні засади муніципальних фінансів

  • Виникнення і розвиток вчення про муніципальні фінанси

  • Функції муніципальних фінансів

  • Міжнародні принципи організації муніципальних фінансів

  • Розділ 2. Бюджети місцевого самоврядування як основа муніципальних фінансів

  • Принципи організації місцевих бюджетів

  • Бюджети місцевого самоврядування в складі бюджетної системи

  • Роль локальних бюджетів у соціально- економічному розвитку муніципалітетів зарубіжних країн

  • Розділ 3. Формування доходів бюджетів місцевого самоврядування

  • Теоретичні основи місцевого оподаткування

  • Механізм справляння місцевих податків і зборів

  • Проблеми мобілізації доходів місцевих бюджетів: вітчизняний і зарубіжний досвід

  • Розділ 4. Система видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Планування видаткової частини бюджетів місцевого самоврядування

  • Організація фінансування видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Зарубіжний досвід використання коштів місцевих бюджетів

  • Розділ 5. Вплив міжбюджетних відносин на муніципальні фінанси

  • Бюджетний федералізм як форма організації міжбюджетних відносин

  • Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика

  • Необхідність фінансового вирівнювання територій

  • Розділ 6. Організація бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Характеристика стадій бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Повноваження учасників бюджетного процесу

  • Організація бюджетного процесу на локальному рівні за кордоном

  • Розділ 7. Теорія і практика муніципального кредиту

  • Надання позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

  • Порядок надання місцевих гарантій

  • Муніципальний борг та особливості управління ним
  • Особливості функціонування муніципальних банків

  • Вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку муніципального кредиту

  • Розділ 8. Особливості організації фінансів підприємств комунального господарства

  • Фінансове планування на підприємствах комунального господарства

  • Оцінювання фінансового стану підприємств комунального господарства

  • Зарубіжний досвід функціонування підприємств муніципального господарства

  • Розділ 9. Управління муніципальними фінансами

  • Система казначейського обслуговування місцевих бюджетів

  • Участь громадськості в управлінні фінансами на місцевому рівні

  • Організація управління муніципальними фінансами за кордоном

  • Розділ 10. Організація фінансового контролю на муніципальному рівні

  • Повноваження органів державної та місцевої влади в сфері фінансового контролю

  • Громадський контроль і його роль в управлінні муніципальними фінансами

  • Зарубіжний досвід фінансового контролю на локальному рівні

  • Термінологічний словник