Роль локальних бюджетів у соціально- економічному розвитку муніципалітетів зарубіжних країн

Муніципальні фінанси

Характерною ознакою функціонування місцевих органів влади більшості зарубіжних країн є наділення територіальних громад, які мають виборні органи управління, власними бюджетами. У Великобританії місцеві бюджети затверджуються органами управління округів, графств, міст, в Німеччині – громад та міст, у Франції – регіонів, департаментів, кантонів, комун, у Швейцарії – кантонів і громад, в Італії, Бельгії – провінцій, комун, в Данії, Швеції – сільських і міських комун, в Норвегії – графств і муніципалітетів, Російській Федерації – міст федерального значення, муніципальних районів, міських округів, внутрішньо міських муніципальних утворень, міських і сільських поселень тощо.

У багатьох зарубіжних країнах місцеві бюджети є окремою ланкою бюджетної системи і не включаються до центрального бюджету чи до місцевих (регіональних) бюджетів вищих рівнів. Як основна ланка фінансів органів місцевого самоврядування вони формуються на території адміністративних одиниць, що, як правило, мають виборні (представницькі) органи управління.

Формування локального бюджету обумовлене необхідністю фінансового забезпечення реалізації повноважень органів місцевого самоврядування, пов'язаних із вирішенням питань місцевого значення. Крім того місцеві бюджети є основою фінансової автономії муніципалітетів та використовуються для впливу на економіку, соціально-культурну сферу, регулювання господарських процесів, подолання соціальних конфліктів, працевлаштування населення тощо. Кошти місцевих бюджетів переважно спрямовуються на задоволення соціальних потреб жителів відповідної адміністративної території: фінансування системи освіти, соціального захисту і безпеки, охорони здоров'я. Однак, в останні роки місцеві бюджети все частіше розглядаються як важливий інструмент регулювання економічних процесів, що виявляється у швидкому зростанні видатків економічного спрямування (розвиток місцевої економіки, розбудова інфраструктури тощо).

Місцеві бюджети в будь-якій зарубіжній країні виконують такі основні функції:

• функція створення місцевого фонду коштів (у ході реалізації цієї функції відбувається мобілізація грошових коштів, розпис запланованих доходів і видатків з дотриманням положень бюджетної класифікації);

• розподільна функція, яка зумовлена тим, що у бюджетних відносинах, які завжди виступають у вигляді правовідносин, беруть участь майже всі учасники суспільного виробництва; за допомогою бюджету кошти розподіляються між розпорядниками та отримувачами цих коштів;

• функція використання зібраних коштів на визначені завдання і мету, тобто відповідно до цільового призначення;

• контрольна функція за рухом бюджетних ресурсів – реалізується безпосередньо на всіх стадіях бюджетного процесу[1].

Крім цього, місцеві бюджети віддзеркалюють фінансовий стан і розвиток територіальної громади відповідного муніципалітету, оскільки порівняння доходів і видатків локального бюджету дає змогу виявити тенденції соціально-економічного розвитку адміністративної території і проблеми цієї територіальної громади, оцінити фінансовий потенціал місцевих підприємств тощо.

Роль локальних бюджетів у соціально-економічному розвитку муніципалітетів певною мірою визначається величиною валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через них. Частка локальних бюджетів у розподілі валового внутрішнього продукту, а також у зведеному бюджеті будь-якої зарубіжної держави має важливе політичне значення. Вона свідчить про участь органів управління муніципалітетами у розв'язанні актуальних проблем розвитку держави, рівень обмеженості повноважень центральних органів влади. Так, експерти Ради Європи зазначену проблему розглядають у двох аспектах. Це – обсяг муніципальних витрат у ВВП країни та обсяг муніципальних витрат у сукупних державних витратах.

До європейських країн з найбільш високими показниками муніципальних витрат у ВВП належать: Швеція – 25,5%, Данія – 20%, Угорщина – 19%, Норвегія – 18,9%, Фінляндія – 18%, Литва – 13,1%. Понад 10% ВВП перерозподіляється через муніципальні витрати в Австрії, Латвії, Великій Британії, Швейцарії. Близько 10% – у Болгарії, Чехії, Німеччині, Люксембурзі. Існують країни, де частина муніципальних

витрат у ВВП дуже низька – на Кіпрі вона становить 1,4%, у Туреччині – 2,4%, у Греції – 3,33%, у Румунії – 3,5%, у Португалії-4,6%[2].

Розглянемо особливості функціонування муніципалітетів та їх бюджетів окремих зарубіжних країн.

У Норвегії, де у 1837 р. було прийнято перший у Європі закон про місцеве самоврядування ("Акт про ольдерменів"), діє дворівнева система місцевого самоврядування – 19 графств і 431 муніципалітет. Столиця Норвегії Осло має особливий статус – вона одночасно є і графством, і муніципалітетом. У 159 норвезьких муніципалітетах мешкає менше, ніж З тисяч жителів, у половині – менш як 5 тисяч, і лише у 12 муніципалітетах чисельність населення сягає понад 50 тисяч. Таким чином, хоч муніципалітетів у Норвегії і багато, проте вони невеликі за розміром. Усі норвезькі муніципалітети і графства є членами Асоціації місцевої та регіональної влади Норвегії[3].

Основними питаннями місцевого самоврядування в Норвегії опікується Міністерство місцевого самоврядування і регіонального розвитку. На рівні графств державу представляють регіональні губернатори, які слідкують за забезпеченням збалансованості місцевого бюджету, громадською обороною та екологією, а також агенції управління, які виконують урядові завдання відповідного урядового міністерства на регіональному рівні.

Норвезькі муніципалітети не підпорядковуються ні Урядові країни, ні графствам і мають самостійні бюджети. Доходи бюджетів муніципалітетів складають 17,8% ВВП Норвегії (без нафтового сектору). Середній річний бюджет муніципалітету, де мешкає, приміром, 5 тис. жителів, дорівнює 30 млн. євро на рік. 45% прибутків муніципалітетів – доходи від податків, понад 20% – державні цільові та нецільові дотації муніципалітетам. У країні діє кілька систем збирання податків: муніципальну частину податків міста збирають самостійно, не послуговуючись державною податковою системою. Податкові надходження муніципалітетів в основному формуються за рахунок прибуткового податку і податку на капітал, якими обкладаються громадяни і компанії. Муніципалітетам міст дозволяється обкладати майновим податком власність і житло, що приносять прибуток[4].

Відповідальністю муніципалітетів є забезпечення належного функціонування дитячих дошкільних закладів, закладів початкової і середньої неповної освіти, первинних пунктів медичної допомоги, служб соціального страхування, догляду за людьми літнього віку та інвалідами, закладів культури і спорту, церков, організацій комунального господарства (водогін, каналізація, вивіз сміття), здійснення заходів із місцевого планування та землекористування. Згідно з вимогами норвезького законодавства, кожне місто повинно мати обов'язковий річний і чотирирічний плани розвитку, затверджені муніципальною радою. Окрім того, на муніципальному рівні приймаються стратегічні плани розвитку на період від 5 до 12-ти років.

Відповідальність графств є забезпечення діяльності середніх шкіл, де навчаються учні старших класів, закладів середньої спеціальної освіти, та регіональний розвиток: бізнес і промисловість, дороги і громадський транспорт, регіональне планування, культура (музеї, бібліотеки, історичне надбання). Утримання лікарень фінансується державою.

Муніципалітети Норвегії не виконують делегованих повноважень, які не відповідають можливостям їхніх бюджетів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Муніципальні фінанси» автора Кириленко О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль локальних бюджетів у соціально- економічному розвитку муніципалітетів зарубіжних країн“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Теоретичні засади муніципальних фінансів

  • Виникнення і розвиток вчення про муніципальні фінанси

  • Функції муніципальних фінансів

  • Міжнародні принципи організації муніципальних фінансів

  • Розділ 2. Бюджети місцевого самоврядування як основа муніципальних фінансів

  • Принципи організації місцевих бюджетів

  • Бюджети місцевого самоврядування в складі бюджетної системи

  • Роль локальних бюджетів у соціально- економічному розвитку муніципалітетів зарубіжних країн
  • Розділ 3. Формування доходів бюджетів місцевого самоврядування

  • Теоретичні основи місцевого оподаткування

  • Механізм справляння місцевих податків і зборів

  • Проблеми мобілізації доходів місцевих бюджетів: вітчизняний і зарубіжний досвід

  • Розділ 4. Система видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Планування видаткової частини бюджетів місцевого самоврядування

  • Організація фінансування видатків бюджетів місцевого самоврядування

  • Зарубіжний досвід використання коштів місцевих бюджетів

  • Розділ 5. Вплив міжбюджетних відносин на муніципальні фінанси

  • Бюджетний федералізм як форма організації міжбюджетних відносин

  • Види міжбюджетних трансфертів та їх характеристика

  • Необхідність фінансового вирівнювання територій

  • Розділ 6. Організація бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Характеристика стадій бюджетного процесу на муніципальному рівні

  • Повноваження учасників бюджетного процесу

  • Організація бюджетного процесу на локальному рівні за кордоном

  • Розділ 7. Теорія і практика муніципального кредиту

  • Надання позик місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку

  • Порядок надання місцевих гарантій

  • Муніципальний борг та особливості управління ним

  • Особливості функціонування муніципальних банків

  • Вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку муніципального кредиту

  • Розділ 8. Особливості організації фінансів підприємств комунального господарства

  • Фінансове планування на підприємствах комунального господарства

  • Оцінювання фінансового стану підприємств комунального господарства

  • Зарубіжний досвід функціонування підприємств муніципального господарства

  • Розділ 9. Управління муніципальними фінансами

  • Система казначейського обслуговування місцевих бюджетів

  • Участь громадськості в управлінні фінансами на місцевому рівні

  • Організація управління муніципальними фінансами за кордоном

  • Розділ 10. Організація фінансового контролю на муніципальному рівні

  • Повноваження органів державної та місцевої влади в сфері фінансового контролю

  • Громадський контроль і його роль в управлінні муніципальними фінансами

  • Зарубіжний досвід фінансового контролю на локальному рівні

  • Термінологічний словник