Моделі інтеграційних відносин між організаторами торгівлі цінними паперами
• 8. Трансформація інфраструктури міжнародного ринку цінних паперів* Результатом фінансової консолідації стала трансформації ринкової інфраструктури міжнародного ринку цінних паперів, яка виявилася у таких аспектах, як:
– концентрація більшої частини послуг для користувачів фінансових ринків у межах однієї структури (вертикальна консолідація). Так, біржові ринки Парижа, Амстердама, Франкфурта, Гель-сінкі, Брюсселя об'єднують первинні і вторинні ринки цінних паперів, ринки похідних інструментів, кліринг та розрахунки. Це дає можливість забезпечити комплексне обслуговування клієнтів, знизити витрати, збільшити ефективність управління ризиками;
– об 'єднання однотипних фінансових інституцій і створення на цій основі регіональних і міжрегіональних торговельних систем та систем розрахунків за цінними паперами (горизонтальна консолідація). Інтеграція на рівні регіонів особливо посилилася після введення євро. Прикладом може слугувати створення в Західній Європі в березні 2000 р. єдиної торговельної системи Euronext на основі злиття фондових бірж Амстердама, Брюсселя, Мадрида, Парижа та Цюріха. Відповідний процес на міжрегіональному рівні репрезентує глобальна стратегія американської позабіржової торговельної системи NASDAQ, яка у 2000 р. на базі інтернет-технології разом з японською компанією Softbank створила торговельну систему NASDAQ-Japan, а у 2001 р. — аналогічну систему для Європи — NASDAQ-Europe*.
• 9. Посилення фінансової нестабільності на міжнародних ринках цінних паперів. Унаслідок фінансової глобалізації виникли механізми об'єднання ризиків і поширення їх по ринках. Можна виокремити три джерела об'єднання ризиків і поширення локального негативного впливу на національні й міжнародні ринки цінних паперів:
– позабіржовий ринок похідних інструментів. Ринки деривативів стали одним із важливих елементів фінансової інтеграції ринків окремих країн. Частково — через їхній зв'язок з базовими активами (акціями, облігаціями, валютою тощо), які становлять основу похідних інструментів, частково — внаслідок міжнародної структури цих ринків. Так, завдяки універсалізації та стандартизації методів управління фінансовими ризиками за допомогою деривативів інвестори для хеджування своїх угод з фінансовими активами використовують, як правило, найбільш ліквідні національні фінансові ринки, тим самим автоматично посилюючи взаємозалежність різних активів та різних ринків. Але саме через це несприятлива зміна кон'юнктури на будь-якому національному ринку будь-якого фінансового активу здатна передаватися як на ринки інших активів, так і на ринки інших країн;
– інституційна структура сучасної міжнародної фінансової системи. Особливістю сучасного фінансового розвитку є монополізація ринку незначною кількістю великих фінансових інституцій, котрі діють у міжнародному масштабі і здійснюють переважну частину міжкраїнних угод. Коли критична кількість цих інститутів змінює баланс своїх портфелів і ризиків, чи то від імені своїх клієнтів, чи то за власний рахунок, це може мати істотний вплив на національні та міжнародні ринки
– Про співробітництво фондових бірж різних країн див. також розд. 11.
Крім того, оскільки кожна з таких інституцій відіграє важливу роль у функціонуванні міжнародної фінансової системи і не може бути ліквідованою без ризику спричинити негативні міжнародні наслідки, ризикова діяльність і, відповідно, зростання кредитних ризиків одної інституції може швидко поширитися на інші інституції й ринки і призвести до дестабілізації міжнародних ринків цінних паперів;
зростання ступеня інтегрованості національних фінансових ринків. Фінансова інтеграція надала господарським одиницям з усіх регіонів світу доступ до великого загальносвітового фонду капіталу, але водночас посилила ймовірність міжкраїнного поширення несприятливих змін, які відбуваються в економіці окремої країни. Це пов'язано з тим, що, з одного боку, міжнародний рух капіталів залежить від фази економічного циклу, коливань процентних ставок, напрямів національної економічної політики тощо, з іншого боку — переливання короткострокових капіталів має спекулятивний характер, динаміка якого зумовлена причинами суто кон'юнктурного характеру. Тому навіть невеликі зміни на внутрішньому фінансовому ринку певної країни можуть справити непропорційно великий вплив на високорозвинуті та ліквідні ринки інших країн, як це сталося, наприклад, 1998 р., коли відплив портфельних капіталів із фінансових ринків азійських країн спричинив загальносвітову фінансову кризу і скорочення темпів зростання світової економіки у 2 рази.
Висновок
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
