До створення ЄВС грошова політика країн ЄС мала однакову мету — підтримання стабільності національної валюти. Однак шляхи окремих країн щодо досягнення цієї мети були доволі різними. Так, деякі країни намагалися досягти цінової стабільності шляхом регулювання зростання монетарних агрегатів (монетарний цільовий орієнтир), виходячи з того, що регулювання обсягу грошової пропозиції за достатньо стабільного попиту на гроші відповідним чином впливатиме на рівень цін та процентних ставок.
Інші країни віддавали перевагу прив'язці національної валюти до більш стабільної іноземної валюти (країни "блоку німецької марки" та ін.).
Треті країни обрали шлях прямого регулювання інфляції без офіційного встановлення проміжних цілей. Цей метод використовувався переважно в країнах, у яких регулювання грошової маси та процентних ставок утруднювалося через нестабільний грошовий попит.
ЄЦБ використовує режим регулювання інфляції, хоча експліцитно (явно, виразно) поряд із цільовим орієнтиром інфляції встановлює монетарну ціль.
Цінова стабільність у єврозоні вважається досягнутою тоді, коли річне зростання цін у країнах-членах, виражене через гармонізований індекс споживчих цін*, не перевищує 2 % порівняно з попереднім роком.
Таблиця 5.1
Цілі грошово-кредитної політики у країнах ЄС, 1998 р.
Для підтримання цінової стабільності ЄЦБ використовує комбіновану стратегію грошової політики, яка має два напрями. Перший — регулювання широкої грошової маси МЗ, річний "маяк" зростання якої встановлено на рівні 4,5 %. При цьому ЄЦБ не має на меті контролювати зростання таким чином, щоб досягти "маяка" — він виконує роль інструменту. Передумовами дотримання монетарного "маяка" є щорічне зростання реального ВВП на 2—2,5 % і щорічне уповільнення темпу зростання грошового агрегату М3 на 0,5—1 %.
* Гармонізований індекс споживчих цін (ГІСЦ) служить для Ради управляючих ЄЦБ інструментом оцінки цінової стабільності в єврозоні. ГІСЦ був розроблений Європейською комісією (Євростатом) разом із національними статистичними інститутами та Європейським валютним інститутом, а згодом ЄЦБ з тим, щоб виконати вимоги Маастрихтського договору щодо розробки індексу споживчих цін на порівняльній базі, яка б ураховувала відмінності в національних дефініціях цінових індексів. ГІСЦ єврозони складається з 77 компонентів, які упорядковано у п'ять основних груп: перероблені продукти харчування — 13,4 %. неперероблені продукти харчування — 9,0 %, неенергетичні промислові вироби — 32,5 %, енергетичні продукти — 8,8 %, послуги — 36,3 %.
Другий напрям — широка оцінка загального розвитку цін та ризиків їх стабільності в єврозоні. Ця оцінка здійснюється ЄЦБ шляхом аналізу численних кон'юнктурних та фінансових індикаторів.
У відповідності до міжнародних стандартів ЄСЦБ визначила власну структуру агрегатів грошової маси. Вона складається з грошових агрегатів МІ, М2 та МЗ.
Таблиця 5.2
Складові грошових агрегатів ЄСЦБ
КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура Європейської системи центральних банків“ на сторінці 2. Приємного читання.
