• 8.1. Позики
• 8.2. Дарунки, спадщина
• 8.3. Перекази коштів та активів за кордон емігрантами
• 9. Надання грошових коштів банкам та іншим кредитним інституціям 10. Надання грошових коштів інституційним інвесторам.
Контроль за рухом капіталу може запроваджуватися головно з таких міркувань:
■ Контроль за рухом капіталу дає змогу проводити незалежну внутрішню грошово-кредитну політику. При цьому забезпечується ефективна реалізація режиму або фіксованого, або плаваючого валютного курсу.
■ Завдяки обмеженню вільного руху капіталів забезпечується захист національної грошової та фінансової системи від зовнішніх шоків. Мова, зокрема, йде про інфляційні наслідки великого припливу капіталу, недооцінку банківською системою курсових та кредитних ризиків.
■ Контроль за рухом капіталу створює умови для підтримання низьких процентних ставок, пільгового кредитування бюджету та окремих галузей економіки.
Сьогодні вважається, що глобалізація об'єктивно послаблює національне регулювання всіх сфер життя суспільства — від прав людини до оподаткування корпорацій. Іншими словами, у світі глобальної конкуренції норми регулювання стають обтяжливими. Споживачі фінансових послуг є своєрідними "регулятивними посередниками", які завжди переміщають свої кошти в найбільш економічно вигідні для себе національні юрисдикції. Таким чином, щоб бути конкурентоспроможною на світовому ринку, країна має застосовувати найнижчі регулятивні стандарти. Такий варіант поведінки дістав назву "біг з гори" (гасе to the bottom).
Водночас унаслідок зростання нестабільності світових фінансових ринків виникає об'єктивне прагнення захистити національну економіку від зовнішніх шоків, у тому числі шляхом запровадження відповідних регулятивних процедур та механізмів.
Таким чином, кожна країна має знайти раціональний баланс між викликами міжнародної конкуренції та забезпеченням довіри економічних агентів до національного ринку.
З розвитком глобалізації вплив закордонних стандартів, процедур та механізмів регулювання на національну систему регулювання стає негативним у термінах "витрати—результат". Такий вплив на практиці може набувати трьох основних форм, а саме:
• 1. Конкурентний вплив, коли іноземні норми та стандарти регулювання змінюють конкурентоспроможність національного фінансового сектора. Очевидно, що високі вимоги до достатності банківського капіталу ставлять національний банківський сектор у менш сприятливе становище порівняно з тими країнами, де такі вимоги є менш жорсткими.
• 2. Вплив на дієвість національного регулювання. Наприклад, жорсткі вимоги щодо прозорості фінансових операцій з метою недопущення відмивання грошей, отриманих кримінальним шляхом, не досягають поставленої мети, якщо економічні агенти можуть перевести "брудні" гроші у фінансову інституцію країни, де подібне регулювання не є таким жорстким.
• 3. Вплив на довіру до фінансового ринку, коли різниця регулятивних стандартів у різних країнах формує в економічного агента відповідну оцінку цілісності та стабільності конкретного національного фінансового сектора.
Може, саме це пояснює той факт, що сьогодні міжнародна спільнота приділяє значно більше уваги поліпшенню діяльності відповідних національних інституцій та механізмів, аніж скоординованим діям на міжнародному рівні, спрямованим на усунення глибинних причин нестабільності міжнародних фінансів та відповідних ризиків.
Фінансова криза в Азії спричинила численні пропозиції з боку урядів, міжнародних організацій, компаній та експертів щодо реформи міжнародної фінансової архітектури. Ці пропозиції стосуються чотирьох основних сфер:
• глобальних правил міжнародного руху капіталу та міжнародних інститутів, які регулюють міжнародні капіталопотоки;
• міжнародної системи валютного курсу;
• упорядкованих (системних) процедур урегулювання міжнародної заборгованості;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародний контроль за рухом капіталу“ на сторінці 2. Приємного читання.
