"Основні принципи" слугують відправною точкою для інститутів нагляду та інших органів влади, які .активно шукають механізми підвищення ефективності наявних режимів нагляду за банківською діяльністю. Поряд з цим документом у тому ж році був виданий Компендіум, який доповнює "Основні принципи" і містить рекомендації та стандарти, розроблені БМР.
У 1999 р. було висунуто проекти, що стосуються нових стандартів адекватності капіталу. Вони мають замінити базельську угоду "Про капітал" (Basel Capital Accord) 1988 p., відповідно до якої з 1992 р. встановлювалися мінімальний рівень достатності власного капіталу банків і відношення капіталу до активів — не менш ніж 8 %. Запропоновані проекти базуються на трьох основних принципах: (1) мінімальні вимоги до капіталу; (2) нагляд за процесом проведення банківськими інституціями внутрішньої оцінки та адекватності капіталу; (3) ефективне використання процедур розкриття інформації. Очікується, що нові документи наберуть чинності у 2004 р.
Іншим важливим напрямом кооперації у сфері міжнародного нагляду є розробка та ухвалення документів, що стосуються нагляду за транскордонними банківськими операціями. Ще в 1992 р. були прийняті документи, що встановили мінімальні стандарти з нагляду за міжнародними банківськими групами та транснаціональними утвореннями. В 1996 р. вони були доповнені 29 рекомендаціями щодо посилення ефективності нагляду за даними установами з боку владних структур країн-реципієнтів. Зокрема, було підтверджено принцип доступу місцевих органів нагляду до необхідної інформації та встановлено процедури проведення інспекцій у філіях і відділеннях банків, штаб-квартири яких розташовані в інших країнах.
Базельський комітет активно діє і в інших напрямах. Наприклад, сприяє створенню прозорої, відкритої інформаційної системи, зокрема з питань торгівлі цінними паперами та деривативами; вивчає та вирішує проблеми, пов'язані з розвитком електронної банківської діяльності та наглядом за нею, і т. п.
Комітет постійно виступає з різноманітними ініціативами, спрямованими на розвиток стійких фінансових інституцій, тому що саме вони є основою стабільної фінансової системи. Так, наприкінці 1998 р. БМР за спільною ініціативою з Базельським комітетом з банківського нагляду створили Інститут фінансової стабільності (ІФС), основною метою якого є стабілізація світової фінансової системи та міжнародних фінансових інституцій, насамперед шляхом допомоги в здійсненні стійкого розумного нагляду.
Слід застережити, що рішення та документи Базельського комітету не мали і не мають зобов'язувальної сили, тобто в Комітету немає будь-якої формальної влади у сфері здійснення та регулювання наднаціонального нагляду. Комітет лише формулює загальні стандарти з нагляду за банківською діяльністю, визначає основні напрями, рекомендує найкращі підходи до створення ефективної системи нагляду та очікує, що країни-учасниці дотримуватимуться даних стандартів і рекомендацій та в індивідуальному порядку визнають їх обов'язковими. Разом з тим рішення Базельського комітету відіграють важливу роль у розвитку співпраці між країнами. Оскільки в Комітет входять представники не тільки центральних банків, а й інших фінансових інституцій та національних органів влади, то рішення, ухвалювані Комітетом, справляють певний вплив на функціонування всієї світової фінансової спільноти. Таким чином, Базельський комітет сприяє конвергенції та гармонізації механізмів банківського нагляду, які використовуються країнами-членами, а також допомагає країнам у розв'язанні інших проблем фінансового характеру.
З метою розширення своєї діяльності Комітет активно залучає країни — нечлен и БМР до обговорення проблем регулювання банківської діяльності; публікує та розповсюджує різноманітні документи та матеріали; кожні два роки організовує міжнародну конференцію з питань банківського нагляду і регулювання тощо.
Комітет із платіжних та розрахункових систем
Комітет із платіжних та розрахункових систем було створено в 1990 р. як інституцію, покликану сприяти розвиткові стабільності внутрішніх та міжнародних платежів і розрахункових систем. Він прийшов на зміну Групі експертів із платіжних систем, яка вела свою роботу з 1980 р., та тимчасовому Комітету з міжбанківських залікових схем, який функціонував з 1989 р. Діяльність Групи експертів та тимчасового Комітету заклала міцний фундамент для подальшого функціонування Комітету з платіжних та розрахункових систем.
Так, ще в 1980-х роках Група експертів із платіжних систем, у яку входили висококваліфіковані фахівці з комп'ютерних технологій, почала досліджувати питання розвитку систем трансферу електронних фондів. Результатом її досліджень став деталізований аналітичний огляд розвитку платіжних систем у країнах "Групи 10", який був опублікований БМР у 1985 р. та дістав назву "Червоної книги". В наступні роки завдяки роботі Групи експертів БМР почав щорічно публікувати дані про розвиток платіжних систем.
Група експертів із платіжних систем вивчала також характеристики нових типів міжбанківських залікових схем. Про це БМР опублікував доповідь у 1989 р. З огляду на важливість даної проблеми було створено тимчасовий Комітет з міжбанківських залікових схем, основна мета якого полягала в детальнішому вивченні питань політики, пов'язаних з транскордонними та багатовалютними міжбанківськими заліковими схемами. В доповіді з даної проблеми, опублікованій в 1990 р., містився набір мінімальних стандартів та рекомендацій щодо проведення двосторонніх та багатосторонніх залікових схем і пропонувався спільний підхід країн "Групи 10" до нагляду за такими системами.
Посилена увага, яка почала приділятися з середини 1980-х років проблемам ефективності та безпеки функціонування платіжних і розрахункових систем, спричинилася до створення постійного Комітету з платіжних та розрахункових систем, який сьогодні поряд з Базельським комітетом з банківського нагляду та Комітетом із глобальної фінансової системи є однією з провідних організацій, яка діє в рамках "Групи 10" та підпорядковується управляючим центральних банків даної групи країн.
За роки свого існування Комітет опублікував різноманітні доповіді з питань систем трансферу значних фінансових фондів, безпеки платіжних систем, розрахункових механізмів для валютних трансакцій, клірингових інструментів для валютних дерива-тивів та інструментів здійснення роздрібних платежів, включаючи електронні гроші. Серед нещодавніх публікацій — "Ключові принципи для платіжних систем", "Рекомендації з безпеки розрахункових систем" тощо. З більшістю публікацій Комітету можна ознайомитися на- офіційному сайті БМР.
Комітет визначає напрями досліджень із питань платіжних і розрахункових систем та формує робочі групи самостійно або на прохання управляючих центральних банків Трупи 10". Сьогодні вже сформувалися деякі основні постійні напрями роботи Комітету, зокрема:
■ Розробка ключових принципів функціонування стійких платіжних систем та здійснення операцій з великими фінансовими коштами.
■ Розробка засобів та принципів безпеки платіжних систем.
■ Визначення та управління ризиками, пов'язаними з валютними розрахунками.
■ Визначення механізмів використання грошей центрального банку в платіжних системах.
■ Розробка інструментів та систем роздрібних платежів.
■ Визначення механізмів клірингових угод при здійсненні операцій з деривативами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
