• 1. Операційна філія сплачує банку 90 000 $ процентів. Вирахування процентів з оподаткованих доходів регулюється в чистих післяподаткових витратах 45 000 $.
• 2. Банк-посередник отримує 90 000 $, утримує 10 000 $ за послуги та сплачує 80 000 $ процентів за депозит фінансовій філії.
• 3. Фінансова філія отримує 80 000 $ процентів на депозит та не сплачує податків.
Чистий трансфер процентів від однієї філії до іншої становитиме 80 000 $. Оскільки після податкові витрати філії позичальника дорівнюють 45 000 $, додаткові ресурси 35 000 $ можуть використовуватися транснаціональною системою. У випадку прямого кредиту уряди, як правило, не дозволяють розглядати плату за кредити як витрати, що вираховуються з податків, оскільки вважають, що вони замінюють (приховують) виплату дивідендів батьківській компанії.
Рис. 20.3
Податкові вигоди "фасадних" кредитів
"Фасадні" кредити е також ефективним механізмом доступу до заблокованих фондів. Припустімо, у філії ТНК у країні А утворився надлишок ресурсів у місцевій валюті, але жорсткий валютний контроль забороняє пересування цих фондів, тобто блокує їх. Нехай у країні В інша філія ТНК відчуває нестачу довгострокових ресурсів. Але прямі інвестиції сюди недоцільні у зв'язку з великою ймовірністю девальвації національної валюти. "Фасадний" кредит вирішує ці проблеми. Філія в країні А робить депозит у відділенні транснаціонального банку в місцевій валюті, а банк через своє відділення в країні В здійснює довгострокове кредитування філії країни В також у місцевій валюті.
Паралельні кредити
Коли уряди відчувають нестачу іноземної валюти і не можуть отримати додаткові фонди через позику або нове іноземне інвестування, вони, як правило, обмежують валютні трансфери з країни. Формально це не дискримінує іноземні філії, тому що застосовується до всіх суб'єктів господарювання. Але оскільки
внутрішньокорпораційний рух ресурсів має для ТНК надзвичайне значення, вони особливо відчувають негативний ефект такого блокування фондів. Одним із ефективних механізмів, який транснаціональна фірма використовує для репатріації заблокованих фондів, є паралельні кредити (parallel loans). Певні їх види ще мають назву кредити "бек-ту-бек" (back to back loans). Тому в літературі ці види кредитних механізмів часто ототожнюють.
На відміну від "фасадних" кредитів паралельні кредити та кредити "бек-ту-бек" виключають проміжну роль банку як посередника в трансфері ресурсів між батьківською компанією та її філією. Це забезпечується завдяки участі в кредитній операції установ іншої міжнародної корпорації-партнера.
Паралельний кредит складається з двох пов'язаних, але формально окремих позик (рис. 20.4). Власне тому він і має назву "паралельний". Такий механізм охоплює чотири сторони двох різних країн. Кредитні угоди передбачають, що виплати процентів та повернення основної суми відбуватимуться одночасно для двох боржників. Випадок 2 ілюструє, як паралельний кредит може використовуватися для доступу до заблокованих фондів. Якщо південнокорейська філія британської фірми Z має ліквідні ресурси в місцевій валюті, які неможливо переказати з Південної Кореї, вона позичає їх іншій південнокорейській філії ТНК X, яка потребує фінансування від своєї батьківської фірми. У свою чергу, у Великій Британії батьківська компанія X надає кредит у фунтах батьківській фірмі Z. Таким чином, Z фактично отримує доступ до ресурсів своєї філії, причому у фунтах, а X не має потреби робити інвестиції у фунтах у Південній Кореї, тому що вона отримує для фінансування своєї філії південнокорейські вони.
Існує одна значна перешкода для поширення таких кредитних схем. ТНК буває досить складно знайти партнера, якому потрібні аналогічні умови щодо виду валюти, обсягу та термінів повернення кредиту.
ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
