♦ підготовка кадрів для банківської системи.
1 Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р.; Козюк В.В. Сучасні центральні банки: середовище функціонування та монетарні рішення. Тернопіль, 2001; Поляков В.П., Московкина ЛА. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт. М., 19%.
Центральний банк є юридичною особою, у більшості країн перебуває в державній власності і згідно зі статутними завданнями реалізує повноваження з володіння, користування та розпорядження майном банку. Так, статутний капітал центрального банку перебуває у державній власності у ФРН, Франції, Великій Британії, Ірландії, Швеції, Іспанії, Фінляндії, Норвегії, Нідерландах, Канаді, Австралії, Аргентині та інших країнах. Проте федеральні резервні банки у США і Банк Японії функціонують на акціонерних засадах, причому в Японії державі належить 45 % капіталу центрального банку, а у США власниками федеральних резервних банків є банки-члени Федеральної резервної системи (ФРС). В Україні відповідно до Закону України "Про Національний банк України" центральний банк має статутний капітал, що є державною власністю і становить 10 мли грн. Вилучення та накладання зобов'язань на майно центрального банку без його згоди не допускаються. Банк фінансує свої витрати за рахунок власних грошових надходжень і прибутків. Як правило, центральний банк підзвітний вищому законодавчому органові країни.
Центральний банк як банк держави представляє її інтереси у відносинах із центральними банками інших держав, а також у міжнародних банках та інших міжнародних валютно-фінансових організаціях, взаємовідносини з якими будуються відповідно до міжнародних договорів, норм національного права, а також спеціальних угод. Центральний банк може брати фінансову участь у діяльності міжнародних організацій, які мають на меті розвиток співробітництва в грошово-кредитній, валютній, банківській сферах, зокрема виступати співзасновником, брати участь у капіталах тощо. Так, згідно з чинним законодавством Національний банк України може брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів.
Практично в усіх країнах центральні банки контролюють діяльність іноземних банків і їх філій та банків за участю іноземного капіталу, надають відповідні дозволи і ліцензії, а також здійснюють акредитацію представництв іноземних кредитних організацій відповідно до вимог національного права. З метою виконання міжнародних функцій центральний банк може відкривати кореспондентські рахунки і свої представництва за кордоном. Наприклад, Національний банк України встановив кореспондентські відносини більш ніж із 30 зарубіжними банками.
Центральний банк як орган валютного регулювання і валютного контролю визначає та оприлюднює офіційний курс національної валюти, умови і порядок її конвертації в іноземну валюту, визначає порядок проведення валютних операцій та видає відповідні нормативні акти, здійснює ліцензування щодо операцій з валютними цінностями, може визначати ліміти відкритої валютної позиції, проводить девізну та дисконтну валютну політику, здійснює валютні інтервенції тощо. Так, Національний банк України здійснює цю функцію відповідно до Закону України "Про Національний банк України" 1999 р., Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" 1993 р. та інших законодавчих і нормативних актів. Він регулює структуру валютного ринку України й організує торгівлю валютними цінностями.
РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 4. Приємного читання.
