Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів

Міжнародні валютно-фінансові відносини

• за клієнтурою (комунальні, страхові, кооперативні, споживчого кредиту тощо);

• галузеві (будівельні, енергетичні, агропромислові, соціального розвитку).

Універсальні банки здійснюють для будь-яких клієнтів усі види банківських операцій.

Поділяють банки і за територіальною ознакою: національні, регіональні, міжрегіональні та міжнародні (світові) банки.

Від успішної діяльності банків залежить стан фінансової системи в цілому, а значить, і всієї економіки. Впродовж останніх десятиліть вплив банківської системи на матеріальне виробництво і всі господарські процеси значно посилився. Зміни в цій сфері настільки масштабні та стрімкі, що їх часто характеризують як "банківська революція".

Набув швидкого поширення і процес, коли поряд із банківською системою на грошовому ринку чільне місце зайняли міжнародні та регіональні організації, транснаціональні корпорації, так звані інституційні інвестори (пенсійні фонди, страхові компанії), недержавні організації, великі міста, а також етнічні діаспори, релігійні рухи, мафіозні групи і навіть окремі індивідууми, які здатні активно впливати на рух світових грошових потоків.

Інтеграція ринків окремих країн розпочалася з другої половини минулого століття і розвивається прискореними темпами. Вона знаходить свій вияв у зміцненні зв'язків між національними грошовими ринками на основі різкої активізації економічних зв'язків між країнами, національними компаніями з різних кінців світу, а також зміцненням позицій транснаціональних корпорацій. Все це вимагало кардинальної перебудови банківських послуг. Найбільші банки світу почали йти назустріч своїм клієнтам, створюючи густу зарубіжну сітку своїх філіалів, дочірніх організацій, представництв.

Велику роль у цьому процесі відіграли зростаючі можливості у швидкій і якісній передачі інформації, які надала сучасна науково-технічна революція. Банки використовують найсучасніші засоби зв'язку, переміщаючи фінансові ресурси між окремими сегментами ринку і країнами. З іншого боку, прогрес науки і техніки постійно вимагає від міжнародної фінансової системи витончених способів мобілізації грошових ресурсів для реалізації все більш дорогих проектів.

Таким чином, досить складну систему руху грошових потоків у сфері міжнародних фінансів можна згрупувати за такими напрямками:

• взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн (між підприємствами, між урядами країн, між підприємствами і урядами, між громадянами і урядами);

• взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;

• взаємовідносини держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими інституціями.

Взаємовідносини між підприємствами, оскільки ці суб'єкти належать до різних країн, відображають рух грошових потоків між країнами. Через валютне регулювання — встановлення курсу валют відбувається забезпечення еквівалентності обміну. Відхилення курсу валют від реального співвідношення між ними порушує еквівалентність обміну і призводить до міжнародного перерозподілу фінансових ресурсів.

Взаємовідносини між урядами різних країн, а також між урядом певної країни та юридичними і фізичними особами інших країн за своїм змістом належать до державного кредиту, а за напрямом руху коштів — до міжнародного руху фінансових потоків.

Взаємовідносини між урядами окремих країн і міжнародними організаціями складаються з приводу формування бюджету чи інших фондів цих організацій. Отримані кошти використовуються на фінансування централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на фінансову допомогу певним країнам та утримання апарату міжнародних організацій.

Взаємовідносини урядів і суб'єктів господарювання окремих країн з міжнародними фінансовими інституціями складаються у процесі як формування статутного капіталу останніх, так і надання кредитів урядам, їх погашення та сплати відсотків.

Контрольні запитання і завдання

• 1. Що таке грошовий обіг? Які основні елементи грошової системи?

• 2. Чим характеризуються золотомонетний, золотозливковий і золотодевізний стандарти?

• 3. Проаналізуйте найголовніші тенденції грошового обігу. Охарактеризуйте ознаки металевого, банкнотного, паперового та електронного обігу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ УГРУПОВАННЯ

  • Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту

  • Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи

  • Розділ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ УГРУПОВАННЯ

  • Валютні зони

  • Валютний союз ЄС

  • Частина ІІ. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Світовий банк. Банк міжнародних розрахунків

  • Регіональні фінансово-кредитні установи

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародні та регіональні економічні структури

  • Особливості функціонування фінансової системи ЄС

  • Частина ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОГО РИНКУ

  • Операції на девізних ринках

  • Міжнародні розрахункові операції

  • Розділ 6. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Міжнародний ринок акцій

  • Міжнародний ринок облігацій. Євроринок

  • Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів

  • Розділ 7. ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Зовнішній борг і проблеми його обслуговування

  • Платоспроможність країни та її складові

  • Частина IV. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

  • Види лізингу

  • Умови лізингового договору та його суб'єкти

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ

  • Суб'єкти міжнародних лізингових операцій

  • Частина V. ГРОШІ ЯК ОСНОВА СВІТОВИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

  • Стійкість грошового обігу. Інфляція

  • Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів
  • Розділ 11. "БРУДНІ" ГРОШІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ І ПРОТИДІЯ ЇХ ВІДМИВАННЮ

  • Міжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей

  • Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей

  • Частина VI. КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТ. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Внутрішня і зовнішня конвертованість

  • Умови повної конвертованості валют

  • Розділ 13. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Методика визначення валютних курсів

  • Частина VII. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ЯК ПІДСУМКОВИЙ ПОКАЗНИК СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ КРАЇНИ

  • Дефіцит і профіцит платіжного балансу. Концепція резидентності

  • Економічна рівновага платіжного балансу

  • Розділ 15. СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

  • Загальне сальдо платіжного балансу

  • Чинники, які впливають на стан платіжного балансу

  • Частина VIII. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Валютні обмеження та валютні ризики

  • Спеціальні (вільні) економічні зони. Офшорні центри

  • Розділ 17. УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Удосконалення діяльності міжнародних валютно-фінансових інституцій

  • Паризький та Лондонський клуби

  • Частина IX. ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

  • Становлення валютного і фінансового ринків України

  • Сучасні проблеми функціонування гривні

  • Розділ 19. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНУ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ

  • Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями

  • Зміцнення міжнародної платоспроможності України

  • Частина Х. УКРАЇНА І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Методичні та довідкові видання